Українське термінознавство: історія становлення

Українське термінознавство як галузь лінгвістики розвивається такою ж мірою, якою визначається статус української мови як державної. Тільки в цілковито й по-справжньому незалежній Україні науковці різних сфер мають можливість розпрацьовувати і лексичний склад мови, і термінологію, і культуру української мови як окрему дисципліну. У такому разі без обмежень можемо повертати собі колись несправедливо усунені й викинуті з лексичного складу питомо національні слова, вислови, терміни. Щодо проблем становлення та розвитку українського термінознавства, то ми й присвятили 08 листопада 2017 року науково-практичний семінар для студентів ІПСА на тему: „Українське термінознавство: історія становлення”.

Мета науково-практичного семінару – ознайомити студентів зі станом розвитку і становлення національної термінології і в процесі різних історичних періодів, й означити труднощі при впровадженні нових чи відновленні забутих термінів на сучасному етапі.

Процес подальшого розвитку й реабілітації знищених термінів можливий, на думку багатьох представників молодого покоління, за послідовної національної політики, де поруч із економікою належна увага приділятиметься таким державним символам, як мові, культурі, їхній самостійності та належному вивченню. Системний і раціональний підхід щодо важливості цих понять як невіддільних державних атрибутів посприяє не лише розвитку термінологічного складу мови, його функціональності й утвердженню нових термінів, а й дасть можливість збагнути усім сусіднім державам, що українську мову не можна обмінювати на якийсь гріш, орден чи торговельні преференції; що українська мова не може ставати предметом компромісу й політичного тиску. Саме мова визначає національні кордони держави й виступає одним із основних чинників національної безпеки. З цього приводу багато йдеться останніми роками і в інтернет-ресурсах, і в друкованих виданнях [3].

Проблемам нищення термінології в сучасній українській науці присвячені наукові дослідження з укладанням матеріалів (статей, монографій, словників, постанов та ін.) різних років більшовицького режиму. Ці матеріали слугують безпосереднім свідченням ліквідації національного термінотворення у всіх суспільно значимих сферах [4].

На сьогодні маємо доступні усі термінологічні словники з різних галузей знань: ділової мови [5], суспільних наук [6], хімії, біології, медицини [7], математики, фізики, науки про Землю та Космос [8], незважаючи на недоліки укладання, які, на думку С. Караванського, полягають у тому, що „нові” словники повністю не позбулися рис меншовартости, прищеплюваних нам імперією” [1, с. ІІІ]. Пізніше Л. Масенко, висловлюючись про потребу упорядкування і зміни наукової мови відповідно до викликів часу, зазначить: „Оскільки починаючи з 30-х років, у національному термінотворенні панував хибний принцип калькування російських термінів, постала необхідність зміни принципів розвитку наукової термінології, формування власного наукового стилю” [2, с. 87].

Прикінцеве слово науково-практичного семінару може бути таким: насамперед маємо дерусифікувати українську термінологію, позбувшись почуття меншовартости, й не намагатися постійно, століттями підлаштовуватися під чужі циркуляри, укази, директиви, універсали й закони. Повертаючи загублене та втрачене в термінологічному складі мови, маємо навчитися долати шаблон, звичні, нав’язані колись і не властиві національній мові вислови й конструкції. Надмірна архаїзація в суспільному укладі життя почáсти заважає приживатися новим чи давно й несправедливо зліквідованим поняттям, функціонувати їм відповідно до національних особливостей української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Караванський Святослав. Російсько-український словник складної лексики. 2-е видан., доповнене і виправлене. – Львів: Бак, 2006. – XIV + 562 c.
2. Масенко Л.Т. Мова і суспільство: постколоніальний вимір: наукове видання / Всеукраїнське товариство „Просвіта” ім. Тараса Шевченка / Лариса Масенко. – К.: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2004. – 164 с.
3. Масенко Л.Т. Мовний режим у школах і завдання дерусифікації: публікація від 18 жовтня 2017 року / Лариса Масенко. [Елект. ресурс]. – Режим доступу:
   https://www.radiosvoboda.org/a/28800659.html
   (дата звернення: 20.11.2017).
4. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали / Упорядники: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька; за ред. Лариси Масенко. – К.: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2005. – 400 с.
5. Російсько-український словник ділової мови / Уклали В. Підмогильний, Є. Плужник / Редактори-упорядники: О. Мокровольський, О. Шокало. Третє виправлене й доповнене видання. – К.: Редакція журналу „Український світ”, 1992. – 304 с.
6. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки / Автори: Й.Ф. Андерш, С.А. Воробйова, М.В. Кравченко. Ред. Т.К. Черторизька / Національна академія наук України. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Комітет наукової термінології. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Інститут української мови. – К.:. – К.: Наукова думка, 1994. – 600 с.
7. Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина / Автори: С.П. Вассер, І.О. Дудка, В.І. Єрмоленко, М.Д. Зерова, А.Я. Єльченко. Ред. О.Д. Бельгард / Національна академія наук України. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Комітет наукової термінології. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Інститут української мови. – К.: Наук. думка, 1996. – 660 с.
8. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / Автори: В.В. Гейченко, В.М. Завірюхіна, О.О. Зеленюк, В.Г. Коломієць та ін. / Національна академія наук України. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Комітет наукової термінології. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Інститут української мови. – К.: Наукова думка, 1998. – 892 с.