9 листопада - День української писемності та мови
Мова – не просто спосіб спілкування , а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу...
Олександр Олесь
День української писемності та мови відзначається 9 листопада. Наразі маємо ювілей – 20 років! В Указі тодішнього Президента України Леоніда Кучми зазначалося: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця». У цей день традиційно (з 2000 р.) пишуть диктант національної єдності, пошановують кращих популяризаторів українського слова, видавництва, а також стартує Міжнародний конкурс імені Петра Яцика, який цього року відбудеться вже 18 раз. Мета конкурсу – підняття престижу рідної мови. Ініціатором та фундатором є Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів», першим президентом якого і був відомий громадський діяч, бізнесмен і благодійник з Канади Петро Яцик.
Ліга на сьогодні об’єднує бізнесменів з України, США та Канади, метою яких є підтримка розвитку української освіти, науки та культури. Ліга фінансує важливі наукові дослідження, освітні проекти. Президент Ліги – Володимир Загорій, генеральний директор ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Історія проекту Конкурсу знавців мови була непросто, зразу йому чинили опір владні структури. І потрібен був час, аби упевнити, що це важливий націєтворчий проект – його відлуння нині чутно не лише в Україні, а й в усій світовій діаспорі. У Конкурсі беруть участь щороку більше 5 мільйонів учнів та студентів. «Згуртувавши кращі сили освітянської громадськості, ми робимо те, що має робити держава. Це називається національним будівництвом. Міцна держава – це не лише Збройні Сили, спецслужби, структури влади, а й свідома нація, сильна своїм духом. Ми знаємо: самим конкурсом не вирішимо докорінно проблему неповноцінного фінансування державної мови в Україні. Але ми подаємо приклад того, як подібними динамічними ідеями можна залучати всі свідомі українські сили на фронт національного будівництва» – сказав в одному з інтерв’ю В. Загорій.
Виконавчим директором Ліги є письменник, лауреат Шевченківської премії Михайло Слабошпицький, автор книжки про Петра Яцика «Українець, який відмовився бути бідним». Михайлу Федотовичу пощастило особисто знати Петра Яцика, спілкуватися з ним, захоплюватися його розумом і вдачею, бо саме він увійшов до числа меценатів, які чи не найбільше зробили для розвитку науки і культури, історії та друкованого українського слова в еміграції. На його пожертви видавалася «Енциклопедія українознавства», «Історія України-Руси», поставав український Гарвард, Інститут українських студій при Альбертському університеті, центри української науки в Торонтському університеті тощо. Величезні особисті кошти, вкладені в українську справу, – дають змогу назвати Петра Яцика великим Українцем. Він мав талант мецената, який зустрічається набагато рідше, ніж талант науковця, художника чи письменника.
«Якби я був президентом України, – писав захоплено після знайомства письменник Павло Загребельний, – то подарував би такому чоловікові, як Петро Яцик, гігантський український завод з тих, що їх недолуга влада довела до цілковитої руїни, тоді він відродився б з попелу, як птиця Фенікс, і став би славою України». «Яцик повстає проти духовного догматизму, інтелектуального лінивства, хутірної філософії своїх земляків», – зазначав поет Дмитро Павличко.
Саме Петро Яцик і є автором ідеї про Конкурс знавців української мови, який сьогодні носить його ім’я.
доц. Нечипоренко А.Ф.