ІСТОРІЯ ФОТОГРАФІЇ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ
Події та новини кафедри
ІСТОРІЯ ФОТОГРАФІЇ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ
Кулівник Крістіна Олегівна
ІПСА, 3 курс, ДА-42, НТУУ «КПІ ім. Сікорського»
Важко уявити сучасний світ без фотографії. Особливо поколінню молоді 21 століття, адже зараз камера супроводжує нас усюди – захована у непримітній коробці-мобільному, допомагає «схопити момент» буденного життя. Та звідки з’явилась жага до фотографування в Україні, чому мистецтво фотографії стало такими популярним? Хто такі сучасні фотохудожники, та чи існує сьогодні власна школа фотографії в Україні?
Фотографія (у перекладі з грецької "світопис") з’явилася в Україні влітку 1839-го, через кілька місяців після її винаходу. А вже 1890-1910-ті рр. без перебільшення можна вважати «золотою добою» української фотографії. У Києві та Одесі перші фотографи з’явились у першій половині 1840-х, у Харкові — 1851 року. У стартові десятиріччя відбувалося становлення вітчизняної фотографії, створення мережі професійних фотоустанов. Окрім звичайної побутової зйомки портрету та пейзажу, з’явилися паростки документальної та наукової фотографії. Так, наприклад, А. Муренко (1837-1875), уродженець Чернігівщини, видав фотоальбом «Від Оренбурга через Хиву до Бухари». А за свій фотоальбом «Світлопис підпоручника А. Муренка» автор одержав медаль Руського Географічного Товариства.
У 1867 році в Києві відбулася перша фотовиставка. А вже у 1850-1870 роках з’явилися й перші фотоаматори. Зокрема, в Києві Д. Биркин, Г. Чугуєвич, В. Бець. Останній займався науковою фотографією.
1840—1880-ті стали періодом побудови фундаменту української фотографії. О цій порі у світі стався істотний прорив у розвитку фотографії. Почали послуговуватися фотоплівкою, використовувати портативні фотоапарати; стрімко розвивалося промислове виробництво фототоварів, з’явились ефективні джерела штучного освітлення тощо. Відбулися кардинальні зміни в естетиці фотографії. Якщо в перші десятиріччя вона була лише засобом протокольного запису навколишнього світу, то у 1880-ті прийшло розуміння того, що світлина може виконувати не лише утилітарну, а й естетичну функцію, що вона може не лише збирати факти, а й передавати почуття фотографа, його сприйняття краси світу.
Популярним різновидом фотопродукції стали листівки. У 1895-му друкарня С. Кульженка випустила види Києва. Згодом з’явилися листівки з видами Одеси, Полтави, Чернівців та інших міст.
Наприкінці XIX століття завдяки розвитку фотомеханічних процесів друку (напівтонові процеси) з’явилися перші фотографії в газетах («Життя та мистецтво», 1894). У 1914-му в Західній Україні була заснована «Пресова квартира українських Січових Стрільців». У кожній сотні був власний фотограф. У 1917-му заснована «Світлописна Українського Січового Війська». Усе це стало початком української фотожурналістики.
Перші кроки зробила й вітчизняна фотопромисловість. У 1891-му киянин С. Дубинський представив фотоапарат виробництва власної майстерні. Як заявив професор В. Бець, «камера нічим не відрізняється по використанню від камер закордонних».
Про українську фотографію кінця XIX — початку XX століття можна без перебільшення сказати: це її золотий вік. Це був час створення широкої мережі професійних фотоустанов, фотооб’єднань фотоаматорів, перших паростків фотожурналістики, підйому випуску фотолітератури, розгортання системи фотоосвіти, перших досліджень у галузі наукової фотографії, розгортання широкої виставкової діяльності, перших кроків фотовиробництва, створення системи фототоргівлі.
Це був час, коли твори українських фотографів відповідали світовому рівню, про що яскраво свідчать численні нагороди, завойовані на європейських виставках. Це був час визнання світом наших блискучих фотохудожників. Саме з цього періоду два українські фотомитці (киянин М. Петров та львів’янин Х. Миколяш) увійшли до виданої у 1984 році в США «Світової історії фотографії», де зібрано кращих фотомайстрів світу усіх часів та народів.
Після революції 1917 року, з проголошення Радянського Союзу окремо української фотографії не стало – фотохудожня школа українських майстрів стала частино Всесоюзного надбання.
В СРСР фототехніка і всі препарати, які використовувалися в фотографії, були оголошені предметом розкоші, і, відповідно, обкладалися величезним податком. За радянських часів фотографія була правильним контрольованим хобі, яке оберігало людини від алкоголізму і неправильних думок. Створювалися клуби фотолюбителів, за якими вівся уважний нагляд. Все, що знімали члени цих клубів, було правильним радянським мистецтвом.
Тим не менш відомі імена великих фотомайстрів, яким вдалось зберегти на своїх фото дух 20 сторіччя.
Одним з них був Георгій Угринович, один з радянських гранд-фотографів. Він знімав урядовий Київ, Поділ і полонених німців на знаменитому марші (16 серпня 1944 р солдат вермахту показово прогнали вулицями звільненого Києва).
Микола Козловський - фотограф, чиї роботи частенько виходили в альбомах знаменитого колись на весь Союз видавництва "Мистецтво". На його фото Київ нереально зелений, чистий, а люди - одухотворені. Він знімав парки, Хрещатик, мости і відпочиваючий після трудобуднів народ.
Володимир Фалін - це ім'я і сьогодні викликає нескінченне повагу у посвячених. Його роботи - справжні побутові шедеври: Фалін, як ніхто інший, вміє "зловити момент". У його роботах життя Києва буквально пульсує: ось, на Парковій алеї батько намагається зловити оступився дитини, а ось по снігу з букетом квітів по вулиці тупотить серйозний хлопчисько в шапці-вушанці. Душевно і тонко.
Семен Фрідлянд - з 1925 року Фрідлянд працював фоторепортером в журналі "Вогник", згодом в журналі "СРСР на будівництві", в газеті "Правда", під час ВВВ - в Радінформбюро. Фрідлянд творив у найрізноманітніших жанрах. На його знімках - студентки з Туркменії під час перерви, китайські практиканти на заводі в Новосибірську, міста СРСР - Ухта, Воркута, Севастополь.
Це дає нам уявлення про головну тему фотографій Фрідлянда. Він показував нову красиву країну, щасливих людей, зайнятих працею, живуть у всіх куточках СРСР - від Естонії до Туркменістану. Деякі знімки постановочні, але в основному це приємні моменти повсякденного життя простих людей.
З проголошенням незалежності Українська фотографія вступила в нову еру. Почали проводитись міжнародні фотовиставки (Sony World Photography Awards), а фотомитці з України активно приймають участь у багатьох міжнародних конкурсах - LensCulture’s Emerging Talent Awards, Travel Photographer of the Year, The HCB Award, The International Photography Awards & ONE SHOT, LensCulture Exposure Awards та багатьох інших. Імена Олега Куцького, Катерини Горностай, Максима Дондюка, Юрія Дячишина, Олега Мацеха, Олексія Фурмана, Сергія Ільницького, Сергія Лойка, Бориса Михайлова, Юрія Косина знані у всьому світі – через те, що створили фото, які проносять дух України за всі 25 років її незалежності.
Тобто, фотографія в Україні розвивалась у швидкому темпі, і не зважаючи на численні перепони у вигляді заборон та невизнаності, увійшла в історію світового мистецтва. На сьогоднішній день українські фотографи прославляють країну численними перемогами на міжнародних конкурсах, порушують важливі соціальні питання та намагаються знов повернутись до «золотої доби».
Список використаних джерел
- Краус Р. Переизобретение средства: История фотографии // Синий диван. — 2003. — № 3. — С.105—127.
- А. Г. Фотография // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1902. — Т. XXXVI. — С. 404—418.
- Цветная фотография // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1903. — Т. XXXVIIa. — С. 856—858.
- Сапаров М. А. Импрессионизм и фотография // Материалы научной конференции, посвященной первой выставке импрессионистов. Государственный Эрмитаж. 22-23 октября 1974 г. — Л.:1974. — С.17-19
- http://24tv.ua/24_foto_ukrayini_yaki_vrazili_ves_svit_n599228
- http://ipress.ua/mainmedia/chogo_brakuie_suchasniy_ukrainskiy_fotografii...
- http://martatrotsiuk.com/archives/7491
- http://photography.in.ua/articles/stories/hto-taki-ukrayinski-fotohudozh...
- http://primetour.ua/uk/company/articles/1.html
- http://www.segodnya.ua/life/stories/oni-ostanovili-vremya-kak-zhili-kiev...
Додаток | Розмір |
---|---|
Кулівник Крістіна_презентація.rar | 1.14 МБ |