Петро Таланчук розповів про нагальні завдання для інженерних наук України
28 жовтня 2016 року в Університеті «Україна» відбулися звітно-виборні збори Академії інженерних наук України (АІНУ).
Із доповіддю на зібранні виступив Президент АІНУ П.М. Таланчук.
Шановні колеги!
Ми зібралися сьогодні на звітно-виборні Збори Академії інженерних наук України (АІНУ), які можна вважати ювілейними. Нам виповнилося двадцять п’ять років. Зважаючи на це, не можна обминути історію нашого становлення.
Академія інженерних наук України діє з 1991 року як громадська самоврядна організація. Вона об’єднує понад 300 учених, конструкторів, організаторів виробництва, представників вищої школи та інших провідних спеціалістів різних галузей економіки України. У її складі 42 зарубіжних учених із 11 країн.
Фундаторами Академії інженерних наук України свого часу стали відомі в Україні та за її межами учені, організатори науки і виробництва, конструктори і інженери ‒ новатори. Серед них найважливішу роль відіграли: Баженов В.А., Бондаренко Л.І., Данилов Ф.И., Заграй Я.М., Зелінський І.П., Згуровський М.З., Іванченко Ф.К., Ільченко М.Ю., Карюк Г.Г., Канівець Г.Є., Коваленко В.С., Ковалевський В.В., Козоріз В.В., Кругляк М.В., Матвієнко В.П., Мокін Б.І., Оленович І.Ф., Остаф’єв В.О., Петренко А.І., Праховник А.В., Рибинок В.О., Рижов Е.В., Родін П.Р., Таланчук П.М., Таран-Жовнір Ю.М., Товажнянський Л.Л., Череватий А.О. та ін. Майже половини із названих учених уже немає нині серед живих.
Серед підприємств-засновників слід відзначити київські виробничі об’єднання «Більшовик», «Артем», ім. Корольова, «Ленінська кузня», «Реле і автоматики», Дніпровські ‒ «Південмаш», ім. К. Лібкнехта, ім. Петровського, Сумське НВО ім. Фрунзе, Нікопольський південно-трубний завод, Одеський завод ім. Січневого повстання, ХТЗ та ряд інших. Нажаль, частина із цих підприємств також припинили свою діяльність.
Створення Академії підтримали політехнічні, індустріальні та технологічні вищі навчальні заклади Києва, Харкова, Львова, Одеси, Донецька, Дніпра, Запоріжжя і Сімферополя.
Поява Академії інженерних наук на мапі незалежної України була активно підтримана багатьма ученими зарубіжних країн, зокрема Канади, Франції, Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини, Польщі, Китаю, Швеції, Югославії та інших.
Свідченням цього є той факт, що з 1998 року АІН України стала членом САЕТС ‒ Міжнародної спілки академії інженерних і технологічних наук.
Нині в Академії інженерних наук діє 14 відділень, які охоплюють основний спектр науково-виробничого комплексу України.
Головною метою Академії є об’єднання і консолідація вчених та інженерів, що працюють в різних галузях науки і виробництва, ефективне використання їх творчого потенціалу для розбудови України, забезпечення використання досягнень інженерних наук в умовах ринкової економіки.
Ця мета реалізується як через узагальнення досягнень інженерної науки і технологій в Україні та за кордоном, визначення пріоритету інженерних наук для технічного прогресу і підвищення добробуту народу, так і через дослідження світових тенденцій розвитку інженерної освіти та науки, аналіз освітніх стандартів і змісту інженерної освіти в зарубіжних країнах й використання отриманих результатів на українському ґрунті.
Тепер дозвольте мені дуже коротко нагадати про окремі здобутки АІНУ.
Вагомим є внесок членів АІН України у становлення низки вітчизняних галузей науки і виробництва. Чорна і кольорова металургія, спеціальне та сільськогосподарське машинобудування, формування телекомунікаційних мереж і систем цифрового зв’язку, надсучасні комплекси з укладання та зварювання залізничних колій, ракето- та літакобудування, нові хімічні та біохімічні сполуки і технології, лазерні і нанотехнології, матеріали з наперед заданими властивостями, сучасні системи життєдіяльності та безпеки в гірничій, ядерній і хімічній промисловостях, екологічні та енергозберігаючі програми і комплекси ‒ це далеко не повний перелік науково-технологічних напрямків, до яких значний внесок зробили наші академіки.
Наприклад, академіки Проволоцький О.Є. і Бондаренко Л.І. вперше в незалежній Україні розробили та запатентували два типи гарматної сталі, успішно провели експериментальне випробування їх.
Академік Бардаченко В.Ф. розробив, запатентував і налагодив виробництво в Україні та за кордоном нових електронно-цифрових систем безпеки, універсальних замково-кодових пристроїв персоніфікації користувачів. Академік Ільченко М.Ю. разом із членами Відділення радіоелектроніки та засобів зв’язку сформували основні положення Державної науково-технічної програми «Системи зв’язку», очолили координацію її успішного виконання в межах усієї країни, завдяки чому Україна зараз посідає гідне місце в Європі з розвитку сучасних телекомунікаційних систем.
Члени Відділення інженерної екології, керівник – академік Яцик А.В. – виконали величезний обсяг робіт зі створення карти водних ресурсів України, розробили основні положення Державної програми «Вода України», намітили конкретні заходи, спрямовані на її успішну реалізацію. Академік Микитин Я.І., Герой України, доклав немало зусиль для збереження виробництва сучасних комплексів зварювання та укладання залізничних полотен на Каховському заводі електрозварювального обладнання, домігся розширення переліку зарубіжних партнерів і користувачів цієї науково-технічної унікальної продукції.
Не можна не підкреслити того факту, що члени нашої Академії в останні роки зробили чимало, щоб подолати значне технічне відставання України від індустріально розвинених країн світу. Наведемо декілька прикладів.
Протягом багатьох років триває досить успішна співпраця наших фахівців з китайськими колегами. Ця співпраця значно активізувалась останнім часом, коли КНР була визнана стратегічним партнером України. Зокрема, успішно здійснюється спільна наукова діяльність НДІ Лазерної технології з китайськими колегами з Лазерного Центру Джензянського Університету Технологій, міста Хангжоу. Результати цих спільних досліджень опубліковані в більш ніж 25 статтях у провідних професійних журналах світу та представлені доповідями на різних світових форумах, конгресах, конференціях… (Токіо 2016, Шанхай 2015, Тайвань 2015, Манчестер 2014, Вроцлав 2013 та ін.).
Проф. В.С. Коваленко, як Національний Координатор Технологічної Платформи Євросоюзу «Manufuture» та офіційний представник Академії інженерних наук України, був запрошений організаторами Європейського саміту у Вільнюсі (2013 р.) для обговорення проблем прискореного розвитку новітніх технологій та впровадження їх у сучасне виробництво з метою зміцнення науково-технічного потенціалу європейських країн. Інтереси нашої Академії проф. В.С. Коваленко представляв також на Міжнародному Форумі з «Зелених» виробничих технологій» 2014 року та на багатьох інших міжнародних наукових зібраннях.
За останні роки значно поліпшилися зв’язки нашої академії також із науковими установами інших країн, зокрема з колегами із Словенії, Німеччини, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії та інших країн.
Ми дуже вдячні одному з перших іноземних членів Академії проф. Карлу Зайнінгеру з Принстонського Університету (штат Нью Джерси, США), який брав активну участь у створенні Академії та ділився своїм досвідом роботи в Інженерній Академії США та в низці американських і німецьких університетів i відомих фірм. Його цінні поради та бізнесові контакти допомогли і допомагають дотепер у різних сферах діяльності нашої Академії як в Україні, так і за її межами.
Також плідними та перспективними для нашої Академії, для подальшої співпраці є дружні та професійні зв’язки, що встановилися з фахівцями канадських університетів МакМастера, Кентського, Вотерлу, Едмонтона та інших.
Значним успіхом Академії є визнання високого професійного рівня наших фахівців у галузі машинобудування на світовому рівні найпрестижнішою професійною організацією – Міжнародною Академією з Машинобудування зі штаб-квартирою у Парижі. Членом цієї Академії був, нині покійний, наш академік Остаф’єв В.О, а зараз є Коваленко В.С. Він також єдиний із країн колишнього СРСР обраний дійсним членом іншої міжнародної професійної організації ЛІА.
Важливо підкреслити, що останнім часом змінюється оцінка світовими експертами перспектив розвитку України.
Так, нещодавно, 18 червня 2016 року, в канадській центральній газеті «National Post» була надрукована стаття Діани Френсис – «Перетворюючи Україну зі «світової хлібної корзини» на «світову корзину мізків». У ній зокрема відзначено: «…Війна між Москвою та Україною іде на сході, але решта великої країни є в постійному русі… Народ України, який підтримав Революцію Гідності у 2014 році, що знесла корупційного лідера, в останні два роки спрямував всю свою енергію на реформи в Парламенті, а також на відновлення економіки та її подальший розвиток шляхом впровадження інноваційних процесів, посилення ролі малого та середнього підприємництва та підвищення рівня освіти. І якщо на сьогодні в Україні створено більше 2000 стартапів (startup) плюс 100 багатонаціональних дослідницьких та девелоперських організацій, то найближчим часом очікується їх зростання до 200 тис. Україна має найбільшу концентрацію ІТ молодих інженерів із великим потенціалом експортних можливостей по всій Центральній та Східній Європі (в тому числі, і за рахунок аутсорсингу).
Декілька слів про організаційні заходи, які були проведені в АІНУ.
За час діяльності Академії проведено 18 Загальних зборів, 96 засідань Президії, 4 з яких були виїзними. На Загальних зборах із широким обговоренням розглядалися такі актуальні проблеми: «Про значення металургійного комплексу у становленні економіки України та завдання Академії по його подальшому розвитку», «Інженерні проблеми АПК в контексті вступу України до СОТ», «Проблеми енергетики України та шляхи їх вирішення», «Екологічна ситуація в Україні і шляхи її поліпшення» та ряд інших.
До участі в Загальних зборах запрошувалися відомі вітчизняні учені, учені зарубіжних країн, відповідальні працівники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів та інших державних установ.
Протягом 23 років видається науково-технічний журнал «Вісті Академії інженерних наук України». З березня 1997 року зусиллями Відділення металургії і матеріалознавства (засновники ‒ академіки Таран – Жовнір Ю.М., Величко О.Г., редактор ‒ академік Діннік Ю.О.) організовано видання ще одного академічного журналу «Теорія і практика металургії». Завдяки плідній праці академіків Друяна В.М. і Діннік Ю.О., постійній підтримці ректорату Національної металургійної академії (Величко О.Г.), це видання донині зберігає академічний статус, вийшло уже понад 100 номерів, і продовжує видаватися двома мовами – українською та англійською.
В Академії інженерних наук з 2001 року започатковано дві відзнаки за вагомий вклад у розвиток інженерної справи в Україні: «Інженерна зірка України», якою нагороджуються творчі колективи та індивідуальні розробники, винахідники; нагрудний знак для відзначення членів Академії, громадян України та зарубіжних країн – «За визначний внесок у розвиток інженерної справи».
«Інженерної зірки України» удостоєні академіки: Матвієнко Володимир Павлович, Таланчук Петро Михайлович, Бондаренко Леонід Іванович, Карюк Геннадій Григорович, Микитин Ярослав Іванович.
Шановні колеги!
За два останніх десятиліття Академія інженерних наук України наполегливо підтримувала прикладні науки на досить високому рівні, незважаючи на важкі умови, у яких розвивалась незалежна та суверенна держава. Члени Академії, працюючи у сфері виробництва або в системі освіти, намагалися своїми зусиллями утримати від деградації свої установи та галузі в цілому, відновити потенціал інженерів-науковців та вийти на нові вершини в науці та виробництві. Будемо сподіватися, що період стагнації ми успішно подолаємо і зробимо все від нас залежне для досягнення цієї мети.
Виходячи із сучасного стану науки і виробництва в Україні можна визначити основні напрями подальшої діяльності АІНУ. На нашу думку, одним із таких напрямів могла б бути мобілізація зусиль учених України на більш інтенсивну участь у формуванні шостого технологічного укладу і формування на його основі сучасних виробництв товарів і послуг.
З цією метою було б доцільним спробувати створити науково-дослідницько-виробничий кластер (центр), де знайшли б своє місце найновіші технології для продукації необхідних товарів і послуг, здатних задовільнити найсучасніші потреби українського народу. У цій важливій справі нам слід навчитися використовувати широкі грантові можливості зарубіжних інвесторів.
Другим дуже важливим напрямом діяльності нашої Академії повинна стати її участь в організації безперервної освіти, своєрідного Всеобучу, який міг би стати основою для порятунку українського народу. Йдеться про те, що саме Україна мала і ще має історичне право розпочати побудову принципово нового планетарного устрою-ноосфери-суспільства розуму та праці згідно ідей першого президента Української академії наук В.І. Вернадського. Щоб це здійснилося, необхідно змінити нашу свідомість. Основою нового світогляду повинні стати взаємодовіра між народами та поєднання зусиль всіх людей до розумового вдосконалення як природної гарантії подальшого прогресивного розвитку людства.
Шановні колеги! Я не міг у цій короткій інформації зробити належний аналіз роботи всіх відділень, їхніх досягнень і недоліків. Думаю, що цю роботу відділення проведуть самостійно і на належному рівні.
Дякую за увагу! А також дякую всім за довіру і співпрацю протягом чверті століття.
На цьому дозвольте мені скласти повноваження Президента АІНУ і побажати новообраним Президії і президентові Академії успіхів у роботі і всіляких гараздів!
Матеріал взято з сайту http://vnz.org.ua