Новини кафедри
Ми живемо, попри усе! Попри несправедливу і криваву бійню, яку влаштувала Росія на нашій території, попри звуки сирен, обстріли, страшні новини і деколи песимістичні настрої. Ми живемо і робимо те, що маємо робити, робимо заради самого життя, як і герої роману Джоан Гарріс «П’ять четвертинок апельсина».
Роман, як можна здогадатися з назви, має загадку-підтекст. Це твір про життя під час Другої світової війни, про дитяче сприйняття тих, хто апріорі є ворогом, про те, як вижити у складний час,...
Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються...
Щороку у третій четвер травня українці в усьому світі відзначають День вишиванки.
Історія української вишивки сягає сивої давнини, але сьогодні, як ніколи, вишиванка переживає певне відродження. Носити вишиванку зараз не тільки патріотично, але й модно. Приємно бачити, як у День вишиванки дорослі, діти та молодь виходять на вулиці у вишитому одязі. Але, одягаючи вишиванки, українці не лише підтримують національні традиції чи віддають данину новій моді.
Сьогодні, у День вишиванки, як ніколи...
Музеї – це ті місця, де можна зустрітися з минулим, побачити сьогодення та зазирнути в майбутнє. Саме тут ми знайомимося із важливими історичними подіями і постатями, дізнаємося більше про свій край, свій народ, гортаємо важливі сторінки історії.
Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums – Міжнародна рада музеїв), а з 1978 року став відзначатися більш ніж в 150 країнах. ICOM щороку обирає для Міжнародного дня музеїв...
Він не любив порожніх слів, порожніх сюжетів і порожніх людей. Його лаконічна проза – наче запечена кров. Кожне Стефаникове слово вагоме, живе, сповнене буття, великого болю і великої ніжності. Слово «біль» дуже часто трапляється і в його творах, і в його листах. Все життя – не надто довге – 65 років – боліло його серце і за народ, і за рідний край. Його новели належить до вершин письменства і найкращих зразків європейського експресіонізму. Вони перекладені 20 мовами світу. Він вважав писання «...
Василь Семенович Стефаник (14 травня 1871 — 7 грудня 1936) , село Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) — український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик: посол (депутат) Австрійського парламенту від Королівства Галичини та Володимирії. Зять священника УГКЦ, посла Галицького сейму Кирила Гаморака
Логічно почати розмову про творчість цього автора з характеристики пануючого стилю о тій порі – модерну. “Модерність існує у формі бажання...
Несприятливі історичні умови життя українського народу зумовили появу численної діаспори за межами Батьківщини. Особливо потужною була хвиля вигнанців з України наприкінці Другої світової війни. Серед них було немало письменників, яким вдалося продовжити літературну діяльність за кордоном. Робилися помітні спроби об’єднати розпорошені мистецькі українські сили, серед яких однією з найвідоміших стала діяльність письменницької організації Мистецький Український Рух(МУР). Незважаючи на те, що у...
У 1993 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 травня Всесвітнім днем свободи преси (рішення 48/432 від 20 грудня). Дане рішення стало результатом роботи Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка в резолюції 1991 року про «Сприяння забезпеченню свободи преси у світі» визнала, що вільна, плюралістична та незалежна преса є необхідним компонентом будь-якого демократичного суспільства. Генеральна конференція передала Генеральній Асамблеї виражене державами - членами ЮНЕСКО побажання оголосити 3 травня...
У науковому середовищі триває дослідження щодо механізмів впровадження лідерства в суспільстві. Скільки людей – стільки й думок, поглядів, принципів. Всі ми різні… Та як бути керівникові, який має конкретні завдання й плани, і зовсім не має часу й можливості, щоб «розжувати» окремо кожному підлеглому їхню суть?
Зокрема, проблематику, яка пов’язана із сучасними підходами до лідерства досліджували вітчизняні науковці: П.П. Блонський, А.С. Залужний, В.Є. Михайличенко [9], Б.Д. Паригін, Л.А. Пашко...