Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Педагогічний феномен Михайла Драгоманова

Події та новини кафедри

18 вересня цього року виповнюється 180 років з дня народження видатного мислителя і вченого зі світовим ім’ям, одного з найвідоміших українських громадських діячів та письменників минулого століття – Михайла Петровича Драгоманова.

«Для України Драгоманов справді
був тим «апостолом правди і науки»,
що його з такою тугою виглядав народ
перед смертю Шевченка»
Сергій Єфремов

Михайло Петрович Драгоманов народився 18 (30) вересня 1841 р. в м. Гадячі на Полтавщині в родині небагатих дворян. Батьки його — нащадки козацької старшини, чим Михайло пишався.

З 1849 до 1853 року Михайло Драгоманов навчався в Гадяцькому повітовому училищі. Вже там захоплювався античним світом, мовами, історією. Після училища вчився в Полтавській гімназії. Восени 1859 р. Михайло Драгоманов став студентом історико-філологічного факультету Київського університету ім. Святого Володимира.

Першим історичним виступом Драгоманова як громадського діяча можна вважати його прилюдний виступ над труною Т. Шевченка у Києві в травні 1861 року, коли останки Кобзаря перевозили на Україну. Він був серед тих, хто зустрічав труну на березі Дніпра і супроводжував її до пароплава на Канів.

Інтерес до педагогіки М. Драгоманов виявив ще під час навчання в університеті. Вже тоді брав активну участь у діяльності недільних шкіл, а згодом — і Тимчасової педагогічної школи. Як відомо, у створенні недільних шкіл в Україні значна заслуга М. Пирогова. Не дивно, що М. Драгоманов тепло згадував про нього, виступав на студентських зборах на його захист, коли вченого було звільнено з посади.

Професорська діяльність М. Драгоманова у Київському та Софійському університетах засвідчує його талант фахівця, умілого вихователя. Так, учений розробив низку важливих питань методики вищої школи. Надзвичайно важливо, підкреслював не раз М. Драгоманов, щоб освіта і навчання йшли в ногу з життям, щоб учителі у повсякденній роботі використовували останні досягнення науки, пов’язуючи їх з тими знаннями, яких уже набули учні. При цьому велике значення має послідовність викладу матеріалу: «На підставі найголовнішого принципу нової педагогіки добросовісний педагог мусить всяке нове поняття, новий факт прив’язувати до відомих уже понять і фактів, які знаходяться у голові учня. Ось вимоги розумної педагогіки» (Україна: науковий двомісячник українознавства / Державне видавництво України : — 1924. — Кн. 4. — С. 39). Тут Михайло Петрович відстоює порівняльно-історичний метод навчання, який застосовував у своїй педагогічній практиці, працюючи викладачем історії Київського і Софійського університетів.

Досягнення реалізму в українській літературі вчений пов'язував з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, частково Юрія Федьковича. Займаючись порівняльним літературознавством, М.Драгоманов пропагував важливість загальнолюдських естетичних цінностей у розвиткові культури українського народу.

Михайло Драгоманов — видатний діяч України – таку назву має електронна колекція оцифрованих видань з фонду рідкісних книг Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, яка містить також інші текстові, фото, відео матеріали та електронні бібліографічні ресурси.

Використана література

  1. Єфремов С. Стаття, присвячена 15'річчю від дня смерті М. Драгоманова. 8 червня 1910 р. Михайло Драгоманов. Документи і матеріали 1841'1994.Львів, 2001. Док. № 280.С. 431.
  2. Єфремов С. Історія українського письменства. К.: Феміна, 1995. С. 470.

Лілія СИДОРЕНКО