Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Проблеми викладання риторики в технічному ВНЗ

Події та новини кафедри

Сучасний підхід до мовної освіти потребує всебічного розвитку компетентної особистості, яка вміє комунікативно виправдано й грамотно послуговуватися мовою в різноманітних ситуаціях. Здобувачі освіти, а потім – фахівці, повинні вміти не просто володіти рідною мовою, а й будувати змістовне, граматично та стилістично грамотне висловлювання залежно від ситуації спілкування. Здатність спілкуватися один з одним – це один із найголовніших здобутків людства набутий людиною в ході еволюції. Кожному з нас постійно потрібно вчитися мистецтву спілкування, безперервно практикуватися, удосконалювати свої вміння і навички спілкування. Якщо ми вміємо грамотно побудувати висловлювання, то ми вміємо чітко висловити свої думки, уявлення, погляди, пропозиції та рекомендації, а це означає що ми можемо найкоротшим шляхом досягти своєї мети у будь-якій сфері нашої діяльності. Така навичка називається презентаційною грамотністю або риторичною компетентністю. Її розвиток залежить від:

  • орієнтування в ситуації спілкування,
  • усвідомлений вибір комунікативної мети, стратегій, що реалізуються через комунікативні тактики,
  • володіння риторичними прийомами, що дозволяють точно висловлювати думку й переконливо впливають на інтелектуальну й емоційну сферу слухачів, учасників зі спілкування,
  • ефективне використання жанрово-стилістичних засобів.

У ході вивчення риторики в технічному ЗВО перше на що слід звертати увагу – усі приклади та пояснення мають бути орієнтовані не просто на технарів, а на специфіку конкретної спеціальності. Однак, можуть виникати труднощі з мотивацією студентів та з мовною майстерністю. Першу проблему можна вирішити, показавши студентам переваги презентаційної грамотності саме у студентів технічних спеціальностей на прикладі вічного спору гуманітарія та технаря. Такий спосіб дозволяє не тільки зацікавити, а й пояснити для чого технарям риторика. Звернемо увагу на три факти.

1. У гуманітарія слів в запасі багато, у технаря – мало. Як наслідок: для передачі одного і того ж змісту гуманітарій напише більше, технар - менше. Найцікавіше те , що на сьогодні популярними є місткі та лаконічні тексти. Мало хто готовий слухати довгі промови з відступами. Так писати і говорити складно, але у технарів виходить краще, ніж у гуманітаріїв.

2. У гуманітарія логіка розповіді хаотична, у технаря – послідовна. Як наслідок: гуманітарій може захоплюватися відступами не по темі. Технарі звикли працювати з фактами і даними, а це той матеріал, який допомагає не лише привернути увагу, а й підтвердити свою експертність. Гуманітарії більш емоційні та чутливі. Звідси розповідь у перших буде чіткою та послідовною, а відтак простішою для сприйняття. А чим легше сприймати текст і його зміст, тим краще.

3. Легше навчити, ніж перевчити. Писати містко і лаконічно - це навичка, і її можна виробити. Тут технарям простіше, оскільки їх не навчають писати багато і образно висловлювати думки. Багато - значить багатослівно і без повторів, що в свою чергу, означає довгі тексти. А перевчатися складно.

Звернемося до кількох текстів. Ось як пишуть технарі: «Охоплено близько 5% аудиторії. А це означає, що навіть на одному місті-мільйоннику це можна порівняти з кількістю людино-метрів MediaScope у всій країні. Коли опція буде включена на Samsung та LG, з'явиться справжня BigData по телеперегляду. Дані надходять онлайн. Це відкриває великий простір для творчості. Наприклад, можна налаштувати онлайн-аналіз аудиторії прямо під час трансляції ток-шоу. Для виробників контенту це щось зі світу фантастики». Ми маємо переважно простий синтаксис; на два абзаци тексту - всього два прикметники, немає оцінок. З цього уривку зрозуміло, що мова про нову технологію, яка сьогодні охоплює всього 5% аудиторії, але варто цього числа вирости - у контент-мейкерів з'явиться потужний інструмент аналітики.

Тепер звернемось до іншого тексту: «Прослухавши в новинах повідомлення про чужі нещастя, ви довго не можете впоратися з тривогою або почуттям провини? Ось кілька ідей, які допоможуть звільнитися від цих відчуттів. Події десятирічної давності не викликають у нас гострого занепокоєння, чи не так? Але ж і сьогоднішні наші страхи чекає та ж доля. Давши схлинути першій емоційній хвилі, зіставте різні версії однієї події. Це дозволить скласти власну картину того, що відбувається, яка вже не буде викликати настільки сильних емоцій». Тут маємо: складний синтаксис, риторичні питання, стійкі вирази, клішовані фрази. Як би написав про це технар: «Якщо вас вразила будь-яка подія, дайте собі час заспокоїтися. Емоції підуть, і ви об'єктивно поглянете на ситуацію».

Таким чином, ми показуємо студентам, що навіть якщо вони не пишуть довгих образних текстів, їхня манера і спосіб письма теж можуть бути корисними та цікавими.

Друга проблема – мовна майстерність. Це те питання, якому слід приділяти більше уваги на практичних заняттях. Слід звертати увагу на найпоширеніші помилки в українській мові і вчитися їх не тільки виправляти, а й аналізувати. Варто приділити увагу й механічному запам’ятовуванню правильних конструкцій та варіантів.

Формування риторичних умінь і навичок спирається на теми і ситуації. Слід використовувати прийоми, що спонукають студентів до спілкування: повідомити інформацію, поділитися думками тощо. Завдання викладача полягає в тому, щоб залучати до такої діяльності, яка для них цікава і контролювати усне мовлення. Щоб сформувати вміння самостійно оперувати засвоєним лексико-граматичним матеріалом в умовах комунікації, необхідно наблизити навчання до природного спілкування. Це досягається вправами, що спираються на ситуації, взяті з життя, орієнтовані на майбутню професійну діяльність або на навчально-мовленнєві ситуації, які створюються на занятті та вимагають від студентів уживання певних слів і конструкцій. Основне завдання таких вправ – відволікти увагу від теорії та переключити її на зміст висловлювання, його будову, засоби.

Технічний ЗВО не готує журналістів, письменників, ораторів та ін. Однак кожний випускник повинен вміти сприймати і передавати інформацію, захищати свої переконання й переконувати інших, виступати з пропозиціями, порадами тощо.

Отже, під час навчання в процесі мовленнєвої діяльності студентів необхідно пробуджувати їх інтерес до проблем риторики. На заняттях з риторики необхідно вчити відходити від стандартних завчених фраз, шаблонності, розвивати творчі здібності, розумно поєднувати роботу над усним і писемним мовленням, урізноманітнювати види робіт та їх тематику, створювати ситуації, наближені до реальних умов, що сприятиме формуванню риторичної особистості.

Юлія МАКОВЕЦЬКА-ГУДЗЬ