Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Використання методу «мозкового штурму» під час вивчення студентами професійної мови

Події та новини кафедри

  1. Брейнстормінг-оперативний метод розв’язання проблем.
  2. Переваги та недолікыки мозкового штурму.
  3. «Мозковий штурм» може визначити рівень знань студентів.
  4. Критерії оцінювання роботи студентів після проведення колективного обговорення методом «мозкового штурму».

Мозковий штурм, або брейнстормінг, це – оперативний метод розв’язання проблеми на основі стимулювання творчої активності, під час якого учасникам обговорення запропоновано надати найбільшу кількість варіантів розв’язання конкретної проблеми, не уникаючи навіть найфантастичніших рішень.

Вивченню переваг та недоліків мозкового штурму присвячено роботи багатьох вчених. Так, Н. Ніколаєнко описує ймовірне використання методики проведення мозкового штурму під час семінарських занять з гуманітарних

дисциплін, С. Телемуха розглядає мозковий штурм як метод реалізації інтерактивного навчання та пошуку рішень, Н. Фрич досліджує впровадження інтерактивного методу «мозкового штурму» під час пошуку рішень проблем.

За даними американських вчених, під час лекції студент засвоює лише 5 % матеріалу, під час читання – 10 %, роботи з відео/аудіо матеріалами – 20 %, демонстрації – 30 %, у ході дискусії – 50 %, під час практики – 75 %, а коли студент навчає інших чи відразу застосовує знання – 90 %. Таким чином, пасивні методи навчання (коли студент лише засвоює та відтворює інформацію) мають у 5-10 разів нижчу ефективність, ніж інтерактивні.

«Мозковий штурм» (brainstorming) вперше був запропонований Алексом Осборном (Alex F. Osborn) наприкінці 30-х рр. минулого століття. У 1948 році Алекс Осборн видав книгу «Ваша креативна сила», в якій описав запропонований ним метод. Книга несподівано стала бестселером і започаткувала новий етап у реалізації інтерактивного навчання та пошуку рішень .

«Мозковий штурм» може визначити рівень знань студентів з тієї чи іншої теми, сприяти активізації процесів мислення та мовлення, оскільки до знаходження нових шляхів вирішення певної проблеми чи завдання, повинні долучатися всі присутні на занятті. На думку С.Б. Телемухи, «мозковий штурм» дає можливість об’єднати під час пошуку рішень різних людей з їх унікальними думками та враженнями.

Особливо ефективним є застосування такого методу під час практичних занять з дисципліни «Культура мови та ділове мовлення». Студенти можуть поділитися на групи 6-8 осіб, обравши керівників. Усі отримують однакове завдання, наприклад підготувати за 20 хв. рекламний лист з інформацією про свій факультет (професію) з використанням фахової термінології. Через 20 хвилин керівники груп озвучують текст рекламного листа, яка група була переконливішою та і отримує найбільші бали.

Проте, незважаючи на певні переваги цього методу, є деякі перешкоди для успішного його проведення, наприклад, у певних випадках частина студентів не висловлює свої оригінальні думки через побоювання критики, через недостатню підготовку та неможливість працювати у колективі.

Важливим, також, є визначення критеріїв оцінювання роботи групи після проведення колективного обговорення методом «мозкового штурму», запропоновані у праці С.Б. Телемухи: кількість ідей – вважається результативним, коли групи протягом обговорення пропонують різні ідеї, які не повторюються; дотримання правил – важливо пам’ятати, що під час обговорення не можна оцінювати та обговорювати запропоновані ідеї, потрібно дотримуватись певного регламенту «мозкового штурму»; вибір ідей – потрібно обрати найкращу та найреалістичнішу ідею.

Отже, за історію існування «мозкового штурму» проводилось безліч експериментів, які неодноразово підтверджували ефективність цього методу.

Цей метод навчання дозволяє захопити в активну пошукову, практичну діяльність максимальну кількість студентів. Застосування цього методу можливе на різних етапах практичного заняття, для введення нових знань, закріплення набутих вмінь та знань, для проведення проміжного контролю. Метод «мозкового штурму» є цікавою активною формою навчання, що мотивує інтерес до теми, дисципліни загалом, підвищує навчально-пізнавальну діяльність студентів.

Подібні методи сприяють кращому засвоєнню теоретичного матеріалу, умінню взаємодіяти у колективі, формуванню й удосконаленню культури професійного мовлення, виробленню навичок мовної майстерності, виховання мовної свідомості.

Лілія Сидоренко

Література

1. Ніколаєнко Н.О. Методика проведення мозкового штурму під час семінарських занять з політології / Н.О. Ніколаєнко // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Сер. : Педагогічні науки. – 2014. – Вип. 1.44. – С. 64-68. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2014_1.44_16

2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

3.Телемуха С.Б. Мозковий штурм як метод реалізації інтерактивного навчання [Електронний ресурс] / С.Б. Телемуха // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2014. – № 1. – С. 169-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2014_1_47