КПІ
ФЛ КПІ
  • Українська

ДО 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Н. Л. ЗАБІЛИ (1903 – 1985), УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ, ПЕРЕКЛАДАЧКИ

Наталя Львівна Забіла — перший лауреат Республіканської літературної премії ім. Лесі Українки, вважається зачинателькою сучасної української дитячої літератури. Чимало поколінь із захопленням читали й читають яскраві вірші, казки й оповідання, з любов’ю, незмінною цікавістю сприймають її творчість.

Творчий шлях письменниці був досить довгим. Н. Забіла народилася 5 березня 1903 року у Санкт-Петербурзі, в родині, де живопис, музика та література були органічною частиною сімейного життя. Родинні зв’язки єднають письменницю з уславленими живописцями, наприклад з О. Врубелем, письменниками Толстими.

Маленька Наталя рано почала цікавитися літературою, яка згодом стала справою її життя. З дитячих років вона пробувала писати вірші. 1917 року сім’я майбутньої письменниці переїхала в Україну, де поселилася поблизу міста Харкова в невеличкому селищі Люботин (нині місто). Ще 16-річною Н. Забіла почала працювати вчителькою, згодом закінчила Харківський інститут народної освіти.1924 року студенткою, Н. Забіла надрукувала свій перший вірш. Відтоді дедалі частіше її твори з’являються в багатьох українських газетах та журналах, а в 1926-1927 рр. виходять перші книжки. Відтоді письменниця створила понад сто п’ятдесят збірок та окремих книжок, переклала українською мовою твори О. Пушкіна, С. Михалкова, Л. Квітки, тощо.

Чим приваблюють юного читача твори Наталі Забіли? Насамперед — материнською щирістю, справжньою любов’ю до дітей. Сама вона мала їх четверо. Кохала, опікувалася ними, наспівувала їм власних пісень, писала й розповідала вірші та казки. Захоплення в очах малюків було для неї кращою оцінкою нових творів. Мама-поет прагнула до того, щоб діти виросли вихованими, розумними, чесними, мужніми, щоб, читаючи її вірші, дитина більше пізнавала, частіше посміхалася — тому поетичні слова ніби лилися з її душі. Вони ніжні й мальовничі, цікаві й повчальні, сповнені доброго гумору й пройняті материнським теплом. Письменниця вводить читачів у чарівний і таємничий світ, де поруч казка і реальність, люди й тварини, дорослі та діти.

 Особливе місце в творчості письменниці посідають віршовані казки — такі пісенні, легкі, цікаві. Сповнені поетичності й прозові твори — повісті про життя дітей і дорослих. Це дуже повчальні твори, бо з них дитина дізнається про особливості поведінки і вчинків дорослих у різних життєвих ситуаціях, над чимось замислюється, робить висновки.

Протягом багатьох років авторка була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, виступала на письменницьких з’їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.

Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року. Її відзначено літературною премією імені Лесі Українки. Український поет Валентин Бичко назвав її творчість «материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою».

Література:

  1. Бичко В. В. Наталя Забіла: Риси літ. портрета. К., 1963, 34с. https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=9212
  2. Ярмиш Ю. Ф. Казки Наталі Забіли. Весняні обрії: Зб. ст. К., 1969,65с. https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=2123

Ст. викладач Лілія СИДОРЕНКО