- Значення культури мовлення у підготовці фахівців технічної галузі.
- Поняття культура професійного мовлення
- Репрезентація культури професійне мовлення фахівця
- Основні вимоги до мовлення під час підготовки фахівців технічної галузі
Вступ
Одним із найважливіших показників освіченості студента є культура мовлення, процес, котрий пов’язаний не тільки з опануванням мови та культури, а й умінням правильно говорити та писати, вмінням точно формулювати та висвітлювати свої думки, активно та грамотно використовуючи мовні знання під час професійного спілкування.
Яке значення має культурою мовлення у підготовці фахівців технічної галузі?
Професійне спілкування фахівця технічної галузі – це мовленнєва взаємодія одного фахівця з іншими фахівцями та організаціями, під час якої здійснюється професійна діяльність [1].
Підтвердженням слугує відомий вираз видатного українського поета Максима Рильського: «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова», який навіть з плином часу, не втратив своєї актуальності, адже володіння мовленнєвим апаратом та вміння впевнено виступати перед аудиторією, набагато більше скаже про рівень підготовки фахівця, продемонструє рівень обізнаності, професійності, грамотності та освіченості [2, c. 34].
Що охоплює поняття культура професійного мовлення?
Культура професійного мовлення складається з:
– вправного володіння фаховою термінологією;
– уміння створювати та презентувати текст на професійну тему;
– уміння професійно організувати діалог та процес спілкування;
– уміння комунікувати з людьми різних спеціальностей з питань професійної діяльності;
– уміння контролювати та стримувати емоції, підтримувати професійний діалог [3;4].
Що репрезентує професійне мовлення фахівця?
Професійне мовлення передбачає необхідність застосування знань та умінь, а саме:
– знання норм української мови та вміння їх застосовувати у професійній діяльності;
– уміння точно, логічно та структурно висловлювати думки;
– вільне застосування професійної термінології;
– знання особливостей застосування наукового стилю у професійному мовленні;
– уміння керувати процесом комунікації, враховуючи соціальні та індивідуальні риси співрозмовника;
– уміння ввічливо та доброзичливо спілкуватися, незважаючи на можливі обставини мовлення;
– уміння контролювати емоційний стан;
– знання правил етикету та дотримання їх під час спілкування [5].
Отже, високий рівень мовної культури – одна з найважливіших складових освіченого професіонала. Це є результатом відстежування власного мовлення, збагачення словникового запасу, самоаналіз помилок, які можуть виникати у процесі комунікації.
Які основні вимоги висувають до мовлення під час підготовки фахівців технічної галузі?
Сучасний фахівець технічної галузі повинен дотримуватися основних вимог мовлення у своїй діяльності, оскільки комунікація має бути змістовою, чіткою та зрозумілою для всіх.
В наш час чинником подальшого розвитку суспільства в цілому є високий рівень мовної культури у професійній сфері, оскільки саме засоби комунікації забезпечують практичну реалізацію функцій української мови у суспільстві. Головним завданням викладачів кафедри української мови, літератури та культури у КПІ ім. Ігоря Сікорського стало підвищення рівня знань та умінь студентів технічних спеціальностей під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Під час навчання студентів ознайомлюють з нормами української наукової мови, навчають користуватися мовними засобами відповідно до мети і змісту спілкування, створювати власну науково-дослідницьку роботу, а також здійснювати пошук науково-технічної інформації у віртуальному просторі із забезпеченням процедур академічної доброчесності, презентувати результати своєї наукової діяльності. Отже, культура мовлення є важливим компонентом підготовки фахівців технічної галузі та умовою подальшого професійного зростання.
Список використаних джерел:
1. Гриценко Т.Б. Українська мова за професійним спрямуванням Навч. пос. К.: Центр учбової літератури, 2010. 624 с.
2. Марусич Н.Ю. Українська мова (за професійним спрямуванням). Культура фахового мовлення: методичний посібник. 2012. Режим доступу: umanpedcollege.at.ua/SR/DO/I/UMZP/materiali_zanjata_posibnikom_marusich_n.ju.pdf
3. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 312 с.
4. Плотницька І.М. Ділова українська мова. Навчальний посібник. 3-тє видання. К.: Центр учбової літератури, 2008. 256 с.
5. Шевчук С. Українське ділове мовлення: Навч. посіб. К.: Літера, 2000. 480 с.
Ст. викладач, канд. пед. наук
Неоніла Тільняк
