Якісна перебудова навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі неможлива без удосконалення традиційних підходів та методів навчання, докорінного оновлення змісту мовної освіти та запровадження ефективних технологій навчання, зокрема кейс-технологій, або методу аналізу ситуацій.
Метод ситуаційного навчання (кейс-метод), розглядається як неперервний процес, спрямований на систематичний, цілеспрямований опис, вивчення, аналіз об’єктів реальної дійсності, що використовується не стільки для засвоєння знань, скільки для формування нових психолого-педагогічних і професійних якостей та вмінь [2].
За дослідженнями професора Ю.П. Сурміна кейс-метод спирається на наступні дидактичні принципи:
- індивідуальний підхід до кожного студента;
- самостійне обрання викладачем форм та методів навчання;
- забезпечення студентів достатньою кількістю роздаткового матеріалу;
- не навантажувати студентів теоретичним матеріалом;
- можливість співпраці викладача та студента;
- формування у студентів навичок працювати з інформацією;
- акцентувати увагу на розвитку сильних сторін студентів [3, с. 64].
Кейс – це опис ситуації, що стає засобом занурення навчального процесу в професійний контекст [1]. Це й зумовило впровадження кейс-методу під час вивчення теми «Ділова писемна комунікація» у процесі навчання української мови за професійним спрямуванням.
