У статті висвітлено шевченківські антології. Зазначено, що після прижиттєвих петербурзьких видань «Кобзаря» та перших посмертних видань збірки, а також публікацій поетичних творів у літературно-художніх альманахах «Ластівка», «Молодик», «Хата» поезії Шевченка згодом з’явилися друком й у збірниках літературно-художніх творів – антологіях. Виокремлено дві групи антологій: шевченківські антології, що містять твори і Шевченка й інших авторів, та шевченківські антології, присвячені Шевченкові, де опубліковані твори інших авторів про життя і творчість поета. До першої групи зараховано «Антологію руську», «Вік», «Розвагу», «Досвітні огні», «Українську Музу». До другої групи зараховано «Ватру», «Вінок Т.Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських та польських», «Вінок великому Кобзареві», «І мене в сім’ї великій…», «Вінок Тарасові Шевченку», «Кобзар на сцені», «Т.Г.Шевченко в художній літературі», «Вінок великому Кобзареві. Художні твори і статті», «Кобзареві – Одеса», «Кобзареву зорю», «Посвяту», «Шевченкіана степова» та ін. З’ясовано значенння антологій та творів Шевченка та інших українських письменників, їх місце в українському історико-літературному процесі.
