Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

Кожне нове покоління відкриває для себе Т.Г. Шевченка, адже його творчий спадок незглибимий і неосяжний.

З-поміж безлічі книг в історії світової літератури поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу заповітне значення.

«Батьківщина не просто місце тимчасового перебування, яке
обирають і можуть міняти. Батьківщину не забувають. Вона,
за знаменитим визначенням Шеллінґа, щось споконвічне… Коли
ми говоримо про споконвічність батьківщини, ми зараховуємо сюди
передусім мову… Справді, у рідній мові струменить уся близькість
до свого, у ній – звичаї, традиції й знайомий світ»
(Ганс-Ґеорґ Ґадамер).

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях, це те, що ми маємо зберігати і шанувати заради прийдешніх поколінь, як це робили наші славні предки.

Професор Брайан Д. Каплан розповів Фокусу про кадрову інфляцію, скорочення стипендій та овець зі стикерами на чолі

Анна Синящик – 13.02.18, 8:00