Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Мова – головний інструмент взаємодії зі світом

Події та новини кафедри

Пройшло два роки з дня прийняття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704 (25.04.2019).

Відповідно до річного звіту про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2020 році та проведеним Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою уже четвертим заходом із серії запланованих у межах бієнале «Українська мова у світі: відступ чи поступ?». Тож бієнале, яке мало відбутися наживо у 2020 році, стало майданчиком для обговорення важливих мовних питань в онлайн-режимі.

Аналітик Фонду «Демініціативи» Сергій Шаповалов висвітлив думку українців щодо мовного закону. Так, за результатами опитування, 27% українців бачать позитивні наслідки регламентації функціонування української мови на державному рівні, 54% підтримують запровадження обов’язкового використання державної мови у сфері обслуговування, 93% респондентів засвідчують, що в Україні немає мовної дискримінації та ін.

Богдан Ажнюк – директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України та Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України про результати дослідження зазначив так: «Результати дослідження дають підстави для оптимізму, але нам не потрібно розслаблятися». Мовознавець провів паралелі між мовними ситуаціями в Україні та в інших країнах світу: «Якщо порівнювати еволюцію мовної ситуації в Україні з нашими сусідами, наприклад з Білоруссю, то будемо констатувати радше успіхи, ніж невдачі. З іншого боку, якщо ми спробуємо порівняти мовне життя нашої країни з Чехією, то побачимо, як багато нам ще потрібно працювати. Але можемо порівнювати мовну ситуацію в нашій країні з тією, яка була століття тому, півстоліття тому, десять років і навіть п’ять років тому, і тут ми побачимо, що зміни сталися колосальні». Професор прокоментував мовний закон, у розробленні, якого брав участь: «Вперше в історії України, а я припускаю, що, можливо, і вперше в історії європейської чи світової політики, проєкт такого визначного закону створювала не політична сила, а група представників громадянського суспільства, науковців, виконавчої влади. Те, що проєкт став законом, – безперечний успіх громадянського суспільства, політичного розуміння мови як складової національної ідентичності та її ролі для якісного майбутнього нашої держави».

Постають запитання:

  • Як мова впливає на формування політичної нації ХХІ століття?
  • Наскільки реформа мовної політики сприяє тому, щоб українська мова ефективно виконувала роль побудови української політичної нації?
  • Наскільки ефективно Україна використовує мову як м’яку силу на зовнішньополітичній арені?
  • Чи є мова чинником об’єднання українців за кордоном, а також відчуття спільності між українцями за кордоном та в Україні?
  • Як функціонує українська мова у різних сферах суспільного життя?
  • Як взаємодіють «рідна мова – державна мова» в нових реаліях?

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь як керівник інституції, яка забезпечує контроль за виконанням мовного закону зробив основні підсумки функціонування закону про мову після двох років з моменту його прийняття: «Мені надзвичайно сподобалося, що українську вважають рідною 72,7%. Надзвичайно розчарований тим, що на Півдні України тільки 8% підтримують обов’язкове застосування української мови у сфері обслуговування… Порівнюючи соціологію Півдня і Сходу, я переконуюся, що Схід набагато україномовніший, ніж Південь». Т. Кремінь також висвітлив випадки протидії виконанню закону. Мовний омбудсмен зазначив, що є значна кількість порушень мовного законодавства: «Порушення мовного закону депутатами України є кричущими… Станом на 16 квітня 2021 року, за три місяці, як запроваджено 30 статтю мовного закону, ми зафіксували 1129 порушень. Якоюсь мірою в нас першими фігурують Київ і Київська область. А щодо сфер, то це ті, де таких порушень бути не може. Це органи державної влади і місцевого самоврядування, освіта». Уповноважений окреслив також проблеми, які потребують нагального вирішення: програма розвитку української мови та курси з її вивчення, вступ до Європейської федерації національних мовних інституцій, розвиток Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, зокрема забезпечення представництва у регіонах, програма популяризації української мови у світі».

На думку директорки МІОКу Ірини Ключковської, «формування української політичної нації можливе лише навколо українського етнічного ядра та чітких мовних принципів, а Закон про мову – це наш бастіон, який треба захищати з усіх сил для того, щоб не піддавати загрозі той сформований консенсус». Також І. Ключковська наголошує на необхідності в послідовній державній мовній політиці, дотриманні законодавчих норм, системній освіті, просвітництві, якісному україномовному конкурентоспроможному продукті як основних важелях, що забезпечать функціонування української мови.

Лада Рослицька, засновниця та керуюча партнерка компанії Black Trident Defense and Security Consulting Group, зазнає, що «будувати нашу націю ми можемо, чітко зрозумівши те, яким чином мова є інструментом і зброєю».

Про дії щодо поширення української мови у світі Сергій Касянчук наголосив, що мова є одним із ключових елементів національної самоідентифікації, але, окрім мови, треба знати й географію, історію, культуру, релігію України. Важливою у цьому процесі є мотивація, потрібно сприяти її зростанню. Також С. Касянчук зазначив: «Самого закону замало. Треба створити інструменти імплементації закону – це обов’язок держави».
 Питання функціонування української мови, мовних законів та їх дотримання є одними з пріоритетних у сучасній Україні.

Людина і нація тільки тоді можуть бути повністю функціональні, якщо їх базова функціональна сфера - мова - виконує усі належні їй функції. Нею може бути тільки національна мова. В іншому випадку, людина і нація створюють собі штучні перепони до прогресу і ніколи не реалізують себе повністю.

«Мова, ― як відзначає О. Федик, ― найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж інших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії». Саме вона й певні вияви національної культури (національний костюм, деталі поведінки, етикет, жести, приналежність до тієї чи іншої релігії, дотримання відомих обрядів, звичаїв) засвідчують належність людини до того чи іншого народу.

Мова, як засіб вираження національної культури, є найважливішою частиною, дієвим фактором її існування та динаміки. Вона служить сполучною ланкою між історичними поколіннями, забезпечує наступність і єдність культурних традицій. Люди, котрі духовно збагачуються, передусім збагачують власну мову, дбайливо передаються її з покоління в покоління.

На думку відомого філософа Григорія Сковороди, людина, спілкуючись, реалізує свої природні обдарування, які можна реалізувати тільки через освіту та самопізнання. Пізнати в собі «справжню людину». Це принесе щастя, бо корінь нещастя людини – у неправильному пізнанні своїх здібностей.

Без спілкування, як особливої діяльності, неможливий розвиток людини як особистості. Воно задовольняє потребу однієї людини у контакті з іншими людьми. Спілкування, здійснене за допомогою мови, розвиває в людині вольові якості в тому випадку, коли ситуації спілкування привчають людину до зібраності, наполегливості, рішучості.

Використана література

  1. Кайдалова Л.Г., Пляка Л.В. Психологія спілкування: навчальний посібник. Х.: НФаУ, 2011. 132 с.
  2. Коваленко О. Політика та практика викладання в умовах соціокультурного розмаїття. Іноземні мови в навчальних закладах. 2006. №5. С. 10−12.
  3. Річний звіт про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2020 році. URL:
  1. (дата звернення: 20.11.2021)
  1. Підсумки дворічної дії Закону про мову: успіхи та невдачі (презентація-дискусія). URL: https://miok.lviv.ua/?p=19376 (дата звернення: 10.11.2021)
  2. Спілкування як взаємодія — TDMUV. Переговори як різновид ділового спілкування. Різновиди міжособистісних контактів. URL: https://tdmuv.com/kafedra/internal/deontologi/classes_stud/uk/nurse/ptn/... (дата звернення: 15.10.2021)
  3. Постригань А.В. Мова як інструмент міжкультурної комунікації для формування особистості. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/197262865.pdf (дата зверненя: 15.10.2021)
  4. Фаріон І. Мова як духовно–національний феномен. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Farion_Iryna/Mova_iak_dukhovno-natsionalnyi_fenomen.pdf (дата звернення: 15.10.2021)

Світлана БЕРНАЦЬКА