Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Літературний конкурс «У слові розкривається душа» 2019-2020 рр.

Події та новини кафедри

Літературний конкурс «У слові розкривається душа», який наша кафедра проводить від 2012 року, цього разу був незвичним. По-перше, він тривав довше, ніж зазвичай, ‒ від жовтня до кінця березня. По-друге, через карантин ми не можемо зібрати учасників, поспілкуватися, послухати, як вони читають свої твори, привітати переможців та вручити грамоти і подарунки. Але восени обов’язково це надолужимо!

На конкурс подали свої твори дев’ятеро студентів. З-поміж юних авторів ‒ семеро поетів і два прозаїки. Журі вирішило вибрати найкращі твори усіх літераторів та розмістити їх на сайті. А також – світлини та розповіді про себе, які нам люб’язно надали юні письменники.

Сподіваємося, читачів зворушить романтична ніжна поезія Дарини Белінської, трохи сумні, дещо розпачливі вірші з цікавими образами-словотворами Уляни Карпенко. Хтось нещодавно написав перші поетичні рядки, а дехто, як Надія Касянчук, активно задіяний в мистецькому, зокрема літературному, житті нашої країни. Філософська, образна, з внутрішньою ритмомелодикою та, здавалося б, невловимою римою поезія Наді майже без пунктуаційних знаків. Немов для того, щоб читач сам виділив головне та другорядне, хоча останнього у справжній поезії годі й шукати.

Цікаві вірші-листки, що хочеться назвати «рваними» виразами, мов спалахи емоцій-образів, Ярослава Кришталя. Автор немов пропонує знайти кожному своє продовження в цій «обірваності» думок та висловів. А у Тараса Ольховика в одному вірші – все наше життя з запитаннями та роздумами, з сумом та щастям, у вічному пошуку сенсів існування.

Якось несподівано змушує поглянути на Сонячну систему, життя планет, наше існування на Землі Дана Якобчук у прозовому творі «Космесе». Якась фатальність, а може, світова мудрість, знана Дані, дає відчуття пісчинки зі своїми заземленими думками і проблемками. І,здавалося б, зовсім інший твір авторки теж про сенс життя, по-іншому дає розуміння, як бути у гармонії з голосом, покликом своєї душі.

Здивувала «Легенда про Орфея» Олександра Приходченка. Ви, може, переконані, що давно її знаєте і нічого нового не створиш? Ну, звісно ж, усім відома історія Орфея. Але ж… раджу прочитати. Інтерпретація  Олександра несподівана і цікава.

Шановні наші юні письменники, щиро бажаємо вам невичерпної фантазії та наснаги, творчого пошуку, натхнення!

До зустрічі у вересні!

 

Белінська Дарина

Авторка про себе

Я звичайна студентка факультету біотехнологій. Просто обожнюю читати, але пишу тільки, коли приходить фантазія. Проза не виходить взагалі, а от вірші – зовсім інша справа. Вони для мене як головоломка – підібрати риму, не загубити ритм і при цьому розказати історію або описати почуття. Це просто хобі, але я обожнюю цю справу і сподіваюся, що мої вірші подобаються не тільки мені )))

Поезії

Ярослав Кришталь

Автор про себе

Розумник, красень і поет
Одною рукою тримає кулемет.
Ворогам здолати його невтямки,
Вони бігають за ним, як і всі дівки.

Як десь іде – Йому кожен рад!
Звісно, якщо кожен цей не гад.
Його любить світу вся сім'я
І він, звісно що, – не я.

Читаю Ема з Афінажу,
У соціум погано влажу.
Пишу вірші та ще й читаю,
З багаттям на "ти" я розмовляю.
Закоханий безмежно у зірки
Від того літаю часто на свої "світки́".
Хто схоче знайде якусь перевагу,
А поки я дякую вам за увагу.

Мої вірші це, скоріш, думки в друк. Виливання емоцій у віршованій формі.

Щоправда, вона трішки похмура, трішки чорна, однак резонуюча з чимось всередині.

Поезії

Дана Якобчук

Авторка про себе

Мене звати Дана, мені 17 років і я навчаюсь на біоінформатиці. Поступила на факультет біотехнологій і, на диво, знайшла там купу друзів, які теж пишуть, тому повернулась до літературної творчості. Сподіваюсь, що колись зможу поєднати науку і письменство в нових формах та жанрах, бо зрозуміла, що кидати літературу і просто сидіти в лабораторії мені не хочеться.

Космесе

Історія про сигарети, джаз і двері, що скрипіли

Карпенко Уляна

Авторка про себе

Мене звати Уляна Карпенко, народилася у 2001 році у Києві. Пишу українською та російською мовами, здебільшого вірші. Люблю дитячі табори (саме там часто віршую для таборових подій), готувати на багатті, настільні ігри, спати у наметі та дивитися на зорі. Натхнення знаходжу у власних почуттях та у досвіді. Крім написання віршів, вмію розписувати писанки, знаю досить багато українських народних пісень та зрідка малюю. Студентка ФБТ.

Поезії

Касянчук Надія

Авторка про себе

Мене звати Надя, мені 18 і я з Тернополя.

Незважаючи на те, що я навчаюся на 1 курсі факультету біотехнологій, вважаю мистецтво невід'ємною частиною свого життя, а літературу – найбільшим захопленням.

У старших класах організувала та курувала мистецьку платформу neskazane, завдяки якій багато молодих митців мали змогу знайти свого поціновувача, а образ "заїжджених" класиків набув нових барв. Ми з друзями провели заходи для молоді у 5 областях України, а також записали інтерв'ю з родичами та дослідниками двох дуже різних поетів: Ярослава Павуляка та Івана Франка.

Була учасницею Мистецького фестивалю "Ї" (Тернопіль), "Фронтера" (Луцьк), Майбутнєфест (Івано-Франківськ) та інших, а також всеукраїнських літературних читань і конкурсів.

Для тих, кому цікаво почитати більше – веду канал із валасною творчістю в telegram: @innerpoetry.

Поезії

Тарас Ольховик

Автор про себе

Звуть Тарасом мене змалку,
прізвище теж в мене є:
Ольховик я, як мій батько,
ось і все досьє моє.

Напишу ще, по секрету,
вісімнадцять літ живу.
Вчуся в університеті,
бо боюся призову.

Народився на Волині,
у прекраснім місті Луцьку.
І люблю його донині,
там живу на карантині.

Маю я аж дві ноги,
дві руки, два ока.
Ніс, чомусь, лише один,
добре, що не збоку.

Люблю їсти, і читати,
ну і міцно-міцно спати.
Лінь мені все це писати,
вам не треба більше знати.

Поезії

Олександр Приходченко

Автор про себе

Трішечки про себе

Якщо хтось мене попросить розповісти про себе, то, певно, не дізнається нічого цікавого. От давайте спробуємо (а тепер головне не перехвалити).

Вітаю, мене звати Приходченко Олександр. (Хоча… Навіщо це казати? Людина, що питає про мене, скоріш за все вже знає моє ім’я. Але не проблема, залишимо). Навчаюся на ТЕФ, спеціальність 122 – програміст, коротше кажучи. Ну, якось так – нічого не знаю, нічого не вмію, вчуся. Нащо? Сподіваюсь, що зможу з друзями знайти зручну місцинку, де наша ватага створить собі затишну й сімейну атмосферу, і вечорами будемо збиратися і програмувати інді-ігри. Так для душі, без усіх цих корисних цілей (не люблю, коли люди живуть грошима). Або ще є така здогадка, можливо мене поглинуть ідеї штучного інтелекту. Та про це ще говорити рано. Я собі звичайнісінький хлопець: сиджу, ходжу, дихаю. Читаю книжки, поглинаю маленький шматочок масової у культури (у вигляді фільмів, та серіалів), можу порадити усім поринути у ідеї японської мультиплікації (так, так аніме). Іноді, щось як стукне в голову, то й починаю цим займатись, але лиш поки мені не набридне. Дуже складно робити щось без натхнення. Тож можу сидіти й лінуватись ну ду-у-у-у-же довго. З цього виходить, що я великий прокрастинатор, і пишаюся цим. Впевнений, люди повинні постійно прямувати за покликом власної душі й ніколи не опускати голови. Стараюсь дотримуватись цього правила.(Життя жорстоке, колись вже не вийде. Чекаю цього моменту з усмішкою, бо абсолютно не знаю, що буду робити, а загадки це доволі цікаво).

Ось така в мене розповідь, не знаю, яка вона (ну зовсім не вмію оцінювати себе). Тож вирішувати тільки вам.

Легенда про Орфея