Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Гуманістично-духовний аспект: саме його бракує у сфері навчання та в сучасному діловому спілкуванні

Події та новини кафедри

Духовність – одна з найбажаніших якостей, якої загалом прагне набути будь-яке суспільство, соціальна група чи окрема особа. Духовність як один із чинників гармонізації соціальної сфери і функціональна система загальнолюдських цінностей виступає сутнісною мотивацією глибоко внутрішніх переживань у процесі набування досвіду серед усіх сфер діяльності, пов’язаних з антропогенним фактором, його соціальною реальністю та повсякденними проблемами.

Мета нашого повідомлення – розкрити важливість гуманістично-духовного підходу у сфері навчання та ділової комунікації як найвизначальнішого чинника психологічної стабільності і внутрішнього комфорту. За визначенням Дейвіда Елкінза, „мета духовності – приєднатися своїми почуттями до інших. Та її ефектом стає фізичне і психічне здоров’я”1.

Питання гуманізму, духовності в особистісному житті й розкриття таких важливих і пов’язаних із духовним світом понять, як повага, пошана, любов, психологічна стабільність, турбота, відображені у працях Карла Роджерса, Джеймса Б’юджентала, Віктора Франкла, Філіпа Лерша, Дейвіда Елкінза, Мирослава Савчина, Людмили Гридковець, Мар’яни Миколайчук, Галини Католик та ін.

На думку Г. Католик та М. Миколайчук, „важливою складовою Я-духовного є створення простору для активного моделювання ціннісних орієнтацій через наслідування позитивних моделей поведінки в межах визначених цінностей (християнських цінностей прийняття, терпеливості, прощення, покаяння, милосердя, вияву любові, самопожертви, поміркованості, пошанування Бога)”2. Беручи до уваги вищезазначені твердження, які інтерпретують одні одних, а інколи й випливають зі своєї суті чи продовжують логічну послідовність смислу одне одного, можемо графічно зобразити складові поняття духовності таким чином:

Схема 1

Ці зв’язки, зображені на схемі, розкривають функції посутніх характеристик зазначених понять. Тож їх можна окреслити як функціональні.

Для кожного суспільства найприйнятніша та система цінностей, для якої важлива людина з усіма її проблемами, незахищеністю й, може, навіть непривабливими й нелогічними запитами. Розуміння прогресу і свободи як основних складових духовності споконвіку зумовлене їхнім призначенням і спрямованістю. Як вважає Папа Бенедикт XVI (емерит), „неправдивий, однак, міф про вільне суспільство майбутнього, в якому все буде по-іншому й настане розкошування. Ми спроможні створювати лиш відносно успішні суспільні уклáди, й вони завжди можуть бути та є лиш відносно справедливими”3. Згідно із твердженням М. Поповича необхідно знати, що бажання утвердити щось духовне й морально ціннісне ніколи не має розбігатися з тими суспільними нормами, „дотримання яких обов’язкове за будь-яких умов, незалежно від матеріальних і духовних затрат, скільки б це не коштувало людині. Вони належать, так би мовити, до метаморалі й окреслюють область дій, за межами якої ніщо не має жодного смислу”4.

Беручи до уваги думку сучасного норвезького філософа Ларса Свендсена про значення моральних цінностей у процесі спілкування й навчання5, зазначаємо те, що будь-які інноваційні методи і прийоми мають бути не чужими для автономії людської свободи, яка, на думку Папи Івана Павла ІІ, „є самою собою настільки, наскільки вона здійснює істину про добро”6. Папа Бенедикт XVI заявляє, що „поняття свободи за своєю суттю вимагає доповнення двома іншими поняттями, і поняття ці – закон і добро”7. Віктор Франкл, професор неврології та психіатрії у медичній школі Віденського університету, винахідник методу логотерапії, називаючи лицевим боком феномена свободи відповідальність, висловив занепокоєння щодо вúпадків переродження цієї ж свободи у звичайне свавілля й рекомендував, „щоб монумент Свободи на Східному узбережжі Америки доповнити монументом Відповідальності на Західному березі”8. Натомість кардинал Любомир Гузар зазначає, що „свобода – це можливість робити добро”9.

Таким чином, лише духовно багата й вільна особистість здатна нести як істину, так і творити добро, не порушуючи найважливіших моральних принципів і керуючись знаннями, Божою Любов’ю й умінням упорядковувати навколишній світ. Духовність як система загальнолюдських і ціннісних якостей виступає одним із чинників гармонізації людських стосунків, сприяє їхній урівноваженості та психологічному здоров’ю.

Список використаної літератури

  1. Елкінз Дейвід. Духовність – саме її бракує для психічного здоров’я // Гуманістична психологія: Антологія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів: У 3-х томах / За ред. Романа Трача (США) та Георгія Балла(Україна) / Наукове товариство ім. Шевченка у США. Інститут психології ім. Г.С. Костюка Академії педагогічних наук України. – К.: Університетське видавництво „Пульсари”, 2005. – Том ІІ: Психологія і духовність: Світоглядні аспекти гуманістично зорієнтованих напрямків у сучасній західній психології: Зб. наук. праць. – С. 123.
  2. Духовно-психологічні основи християнської психології: Колективна монографія / За ред. Л.М. Гридковець. – Львів: Видавництво „Скриня”, 2015. – С. 231.
  3. Ратцингер Йозеф (Бенедикт XVI). Вера – Истина – Толерантность. Христианство и мировые религии / Перевод с немецкого Евгения Верещагина; ред. Алла Калмыкова; предисловие к русскому изданию С.С. Хорунжего. – Москва: Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2007. – С. 360. – (Серия „Диалог”).
  4. Попович М.В. Бути людиною. – К.: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – С. 167.
  5. Свендсен Л. Фр. Г. Філософія свободи / Перекл. З норвезької С. Волоковецької. – Львів: Видавництво Анетти Антоненко. – К.: Ніка-Центр, 2016. – С. 303.
  6. Іван Павло II. Пам’ять та ідентичність: Бесіди на зламі тисячоліть / Переклала з італ. Мар’яна Прокопович / Італійський інститут культури в Україні. – Львів: Літопис. – Український католицький університет, 2005. – С. 56.
  7. Рацінґер Йосиф (Папа Бенедикт XVI). Цінності в часи перемін: Долання майбутніх викликів / Перекл. з нім. Олега Конкевича за виданням: Joseph Ratzinger. Werte in Zeiten des Umbruchs: Die Herausforderungen der Zukunft bestehen. – Freiburg – Herder, 2005. – Львів: Видавництво „Місіонер”, 2006. – С. 49.
  8. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу: психолог у концтаборі / Переклад з англ. Олени Замойської. Перекладено за виданням: Frankl V. Man’s Search For Meaning: The classic tribute to hope from the Holocaust / Viktor Frankl. – London. Sydney. Auckland. Johannesburg: Rider, 2004. – 160 p. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – С. 141.
  9. Три дороги: Бесіди Блаженнішого Любомира Гузара з журналістами / Видано з нагоди 80-річчя від дня народження Блаженнішого Любомира Гузара / Упорядник К. Щоткіна / Департамент інформації Греко-католицької церкви. – Львів: Друкарські куншти, 2013. – С. 9.

Михайло Кушлаба,
викладач кафедри української мови, літератури та культури
ФЛ КПІ імені Ігоря Сікорського