Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Про деякі особливості перекладу ІТ-термінології

Події та новини кафедри

Попри усі спроби уніфікувати українську ІТ-термінологію, це питання залишається нерозв’язаним через різні об’єктивні причини. І проблема тут навіть не у роботі наукової спільноти над галузевою термінологію, а у тому, наскільки запропонований науковцями термін буде прийнятним у колі ІТ-споживачів. Формування терміносистеми певної науки (як утворення окремих термінів) – процес складний і неоднозначний. Він проходить у кілька етапів, зокрема:

  • утворення терміна (вченим, групою науковців чи представниками наукової установи, творцем ІТ-продукту);
  • співвіднесення його з явищем, яке він позначає (денотатом);
  • прийняття терміна науковою спільнотою;
  • впровадження у загальну галузеву термінологію (у світовій практиці – шляхом публікації у міжнародних англомовних виданнях);
  • переклад і поширення терміна в різних країнах;
  • застосування його в широкому вжитку за межами галузевої спільноти (етап необов’язковий, але цілком можливий, коли через користувачів певного продукту або завдяки термінологічній омонімії термін набуває інших значеннєвих відтінків, стає складовою інших шарів лексики).

Як бачимо, англійська мова перебрала на себе роль наукового посередника, (як, наприклад, латина чи грецька за давніших часів), тому неангломовний термін одержує міжнародне визнання через дослівний переклад або транслітерацію англійською мовою. У ІТ-сфері цей процес відбувається інакше, оскільки сама галузь є відносно молодою, й, відповідно, термінологія є новітньою, а процес її уніфікації та застосування ускладнюється багатьма факторами. Перелічимо кілька з них:

  • творцем комп’ютерної технології є, переважно, колектив авторів;
  • комп’ютерні технології розробляються, а творення галузевих термінів відбувається здебільшого в англомовних країнах;
  • користувачами цих термінів є не лише фахівці певної галузі, а й широкі кола нефахівців в усіх країнах світу.

Це призводить до надмірної дискутивності під час впровадження терміна, а процес його стандартизації стає залежним від так званої “популярності” того чи іншого варіанту. Наведемо один приклад. Кілька років тому компанія Microsoft Ukraine на платформі YouTube запропонувала список термінів для обговорення та голосування. Показово, що у подальшій практиці компанія вимагала від перекладачів використовувати саме ті терміна, за які проголосувало найбільше респондентів, незалежно від науково-семантичної вмотивованості обраних термінів.

У такий спосіб виникає дисонанс між науковим значенням терміна, перекладачем, який виконує роль «впроваджувача» наукової термінології, замовниками (компаніями, що створюють та продають продукт на українському ринку) та звичайними користувачами, які не хочуть змиритися з дивними, на їхню думку, українськими новотворами, і часто гальмують процес формування саме українського (а не запозиченого іншомовного) термінологічного глосарію.

Така ситуація призводить до нерозуміння природи виникнення деяких термінів, які на широкий загал сприймаються як нехарактерні для української мови, проте відтворюють зміст денотата й за граматичними законами мають право на існування.