Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Комунікативна складова культури мовлення: ораторське мистецтво, українська мова як офіційна й державна в різні періоди свого становлення, вживання сленгу в молодіжному середовищі

Події та новини кафедри

Професійна діяльність кожного, суспільно активного громадянина має властивість виявляти себе через різні форми спілкування як засіб утвердження і привнесення загальнолюдських цінностей, як-от: свободи, правди, достовірності, толерантності, примирення. Ці форми комунікації можуть супроводжуватися доречними мовними засобами, методиками, застосуванням найпоширеніших законів спілкування. Для найбільш ефективного виконання своєї соціальної ролі сучасна людина покликана володіти знаннями не лише з культури мовлення, а й послуговуватися уміннями визначати інтелектуальний і настроєвий рівень аудиторії, складати її психологічний та мовний портрет, моделювати ситуації, встановлювати зв’язок, уникати конфліктних моментів. Зважаючи на зацікавлення молодих людей найрозповсюдженішими засобами впливу на аудиторію, досягненням успіху під час спілкування з нею та характеристикою невербальних видів комунікації, ми і присвятили науково-практичний семінар для студентів ФТІ та ІПСА КПІ імені Ігоря Сікорського, який відбувся 14 грудня 2017 року.

Мета цього науково-практичного студентського семінару – охарактеризувати значення риторики для досягнення успіху, назвати найоптимальніші прийоми та методи щодо підготовки та виголошення промови, визначити основні способи взаємодії речника з аудиторією в умовах свободи, його вміння впливати, переконувати, схиляти на свій бік; розкрити найпоказовіші типи й види невербальної комунікації, ознайомити аудиторію із основними законами спілкування, показати їхнє значення в процесі комунікації; продемонструвати на основі фактів історію становлення української мови як офіційної, національної й державної, визначити спільність і відмінність між цими означеннями; проінтерпретувати з погляду сучасності вживання сленгу в молодіжному середовищі, його суспільне й лінгвістичне значення; прищепити почуття уважного ставлення до культури мовлення, стеження за правильністю й точністю вживання термінів на позначення різних культурологічних і мовознавчих явищ.

Виступи тринадцяти промовців цього семінару можна розподілити за тематикою на такі групи:

– особливості красномовства, способи досягнення успіху під час виголошення промови, вміння доносити істину й переконувати. На думку Роберта Чалдині, „мовець здійснює попереднє переконання, насамперед привертаючи увагу реципієнтів до концепцій, які узгоджуються – асоціативно – з подальшою інформацією” [6, с. 31] – доповідачі: Марія Коваленко – КА-74, ІПСА; Ірина Клименко – КА-74, ІПСА; Марія Бондар – ФІ-72, ФТІ;

– історія становлення риторики як науки – промовець: Всеволод Славінський – КА-76, ІПСА;

– засоби впливу на аудиторію, характеристика законів спілкування, невербальних засобів спілкування, долання соціальних шаблонів. Бо ж, як вважає Роберт Чалдині, „ми піддаємося впливу стереотипів із раннього дитинства, і вони протягом усього життя так невідступно переслідують нас, що ми рідко усвідомлюємо їхню силу” [5, с. 23] – речники: Надія Соболь – КА-74, ІПСА; Юлія Цимбал – КА-76, ІПСА; Анастасія Гальцева – КА-76, ІПСА;

– характеристика засобів маніпуляції в мас-медіа – промовець: Іван Кудін – ФІ-73, ФТІ;

– значення й роль мовознавчої праці Бориса Антоненка-Давидовича „Як ми говоримо?” [1] для культури мовлення, для відновлення питомо національних висловів, лексем, граматичних форм слів, знищених у часи більшовицької окупації – доповідач: Дмитро Талмач – ФІ-73, ФТІ.

– становлення української мови як державної й офіційної, умови її функціонування в часи тоталітаризму та комунізації – речники: Богдан Лисов – КА-76, ІПСА; Нікіта Корж – ФІ-71, ФТІ;

– характеристика сленгу як мовного й суспільного явища, його вживання в молодіжному середовищі – речники: Юлія Завальнюк – КА-76, ІПСА; Анастасія Тафтай – ФІ-72, ФТІ.

Ці презентації засвідчують про досить високий рівень свободи у виборі матеріалу, фактів, методів його розкриття. Уважаємо, тільки у вільному суспільстві людина може до кінця виявити себе, без страху й осуду, не боячись застосування будь-яких санкцій щодо оприлюднення своєї позиції, способу осмислення фактів і трактування явищ та подій української дійсності й історії. Узагалі, висловлюючи занепокоєння стосовно неправильного розуміння свободи у світі, деякі вчені застерігають від ототожнення цього важливого суспільного явища з анархією та вседозволеністю. Із цього приводу Віктор Франкл, професор неврології та психіатрії у медичній школі Віденського університету, винахідник методу логотерапії, називаючи лицевим боком феномена свободи відповідальність, висловив твердження щодо вúпадків переродження цієї ж свободи у звичайне свавілля й рекомендував, „щоб монумент Свободи на Східному узбережжі Америки доповнити монументом Відповідальності на Західному березі” [4, с. 141]. Натомість кардинал Любомир Гузар зазначає, що „свобода – це можливість робити добро” [3, с. 9], тобто духовно зростати з користю для себе й для інших. Тож лише вільна й духовно багата особистість здатна нести як істину через себе, через свої висловлювання, через презентації, взаємодіючи з оточенням, так і творити добро, не порушуючи найважливіших моральних принципів і керуючись знаннями, почуттям міри, Божою Любов’ю й умінням упорядковувати навколишній світ, у якому, на думку Г. Католик та М. Миколайчук, „важливою складовою Я-духовного є створення простору для активного моделювання ціннісних орієнтацій через наслідування позитивних моделей поведінки в межах визначених цінностей (християнських цінностей прийняття, терпеливості, прощення, покаяння, милосердя, вияву любові, самопожертви, поміркованості, пошанування Бога)” [2, с. 231].

Усі виступи супроводжувалися презентаціями, які виконані у програмі Powerpoint. Ці презентації відзначаються досить вишуканою й естетичною манерою розкриття й оформлення матеріалу, що відповідає змістові програми науково-практичного студентського семінару, сприяють духовному й інформативному збагаченню особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо / Укладач Б.Я. Тимошенко; за ред. І.О. Варченка. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.
  2. Духовно-психологічні основи християнської психології: Колективна монографія / За ред. Л.М. Гридковець. – Львів: Видавництво „Скриня”, 2015. – 368 с.
  3. Три дороги: Бесіди Блаженнішого Любомира Гузара з журналістами / Видано з нагоди 80-річчя від дня народження Блаженнішого Любомира Гузара / Упорядник К. Щоткіна / Департамент інформації Греко-католицької церкви. – Львів: Друкарські куншти, 2013. – 120 с.: Ілюстрації.
  4. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу: психолог у концтаборі / Переклад з англ. Олени Замойської. Перекладено за виданням: Frankl V. Man’s Search For Meaning: The classic tribute to hope from the Holocaust / Viktor Frankl. – London. Sydney. Auckland. Johannesburg: Rider, 2004. – 160 p. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 160 с.
  5. Чалдині Р. Психологія впливу / Присвячую Крисові, який сяє в батькових очах / Переклад з англ. М. Скоробогатова. Перекладено за виданням: Cialdini R.B. Influence: the psychology of persuasion / Robert B. Cialdini. – New York: Collins Business, Harper Collins Publishers, 2007. – 322 p. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 368 с.
  6. Чалдині Р. Переконання: революційний метод впливу на людей / Присвячую Хайлі, Донсону і Леї / Переклад з англ. Тетяни Микитюк. Перекладено за виданням: Cialdini R.B. Pre-Suasion: A Revolutionary Way to Influence and Persuad / Robert B. Cialdini. – New York: Simon&Schuster, 2016. – 432 p. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.

Михайло Кушлаба