Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Використання інноваційних методик при вивченні навчального курсу «Культурологія»

Події та новини кафедри

Останнє десятиліття освітня система України поступово вписується в європейську систему освіти, що вимагає запровадження нових технологій навчання з урахуванням їх своєчасності. Сучасні інноваційні методики сприяють підвищенню мотивації до навчання, його активізації та зростання обсягів засвоєної інформації, а це позначається на підвищенні загальноосвітнього та культурного рівня слухачів.

Інноваційні технології передбачають підбір прийомів, що сприятимуть підвищенню рівня освіти в Україні. До них зараховують: засоби організаційно-навчальної діяльності, впровадження сучасних педагогічних технологій, підвищення рівня мотивації навчання, використання аудіо-візуальних засобів навчання та комп'ютерних технологій. Зауважимо, що сучасні педагогічні технології передбачають використання сучасних методів і засобів навчання, створення новітніх програм і навчальних методик, використання різних засобів для підвищення ефективності навчання.

Традиційне поєднання освітньої і виховної мети сьогодні доповнюється когнітивним та гуманістичним аспектами.

Когнітивний аспект сприяє формуванню навичок у розв'язанні поставлених проблем, передбачає уміння аналізувати, класифікувати, синтезувати отримані знання. Слухачі навчаються оцінювати, узагальнювати знання через теоретичні міркування.

Гуманістичний аспект розвитку творчих здібностей студентів передбачає врахування кожної конкретної особистості, так звана «Я - концепція», згідно якої навчання спирається на самостійність студентів, на їх особистий вибір, мету навчання і власний життєвий досвід.

Сьогодні називають багато видів інноваційного навчання: "персоналізація знань, активне навчання, формування атмосфери взаєморозуміння, активна співпраця" та подібне.

Із застосування таких підходів змінюється роль вчителя, викладача, він стає не рупором, глашатаєм, контролером, а консультантом, навіть колегою, у певних видах начального процесу.

У решті-решт такий навчальний процес не лише формуватиме особистість, а й формуватиме власний досвід кожного учня, студента. Основна мета інноваційної технології – врахування інтересів та потреб студентів.

Важливим аспектом інтелектуального розвитку слухача є розвиток його образного мислення, що є важливим елементом творчої діяльності, а наочне навчання із застосуванням комп'ютерних технологій підвищить ефективність навчального процесу, активізуватиме та розвиваитме образне мислення особистості.

Навчальний курс «Культурологія» передбачає: ознайомлення студентів із різними типами культур, з культурами різних народів та етапами становлення світової культури людства. Це теоретичний курс, який базується на попередніх навчальних курсах, таких як: «Історія української культури», «Українське та зарубіжне мистецтво 20-го століття» та подібні. Тому потрібно не лише дати нові знання, але й активізувати знання здобуті раніше, що формували б діалогізм мислення студента, адже відбувається діалог і культур, і поколінь.

Компоненти навчання культурологічних знань дуже різноманітні: змістовний, мотиваційний, цільовий, емоційний, регулюючий, вольовий, контролюючий, результативний та оцінюючий. Тут діяльність викладача та студента поєднані, що сприяє усвідомленню студентами власної відповідальності, як за навчально – пізнавальну діяльність, так і засвоєння та використання набутих знань.

Виклад курсу «Культурологія» передбачає різноманітні методи навчання: репродуктивний, проблемний, дослідницький, пояснювально-ілюстративний, пошуковий. Використання різних методик сприятиме умінню студентів аналізувати, узагальнювати, абстрагувати отриману інформацію зазначеного курсу. Узагальнення засвоєного, його контроль і перевірка визначить якість викладання та засвоєння викладеного.

Лекція при вивченні даного курсу є переважаючим методом навчання. Види лекцій залежать від мети викладу: вступна, установча, традиційна, заключна. Зауважимо, що лекція – бесіда є засобом максимального залучення студентів до навчального процесу. Серед сучасних методик на лекціях використовують прийом «сторітеллінг», що здійснює вплив на свідомість слухачів, стає ефективним інструментом донесення та закріплення смислів у свідомості студентів, що створює, за В. Сухомлинським, «ефект радості пізнання». Цей прийом надовго закріплює ту чи іншу інформацію у пам'яті слухачів і активізує сприйняття навчального матеріалу.

Діалогічні, словесні методи навчання розширюють можливості засвоєння навчального матеріалу. Діалогову форму роботи можна використовувати на лекціях, адже вона формує процес співтворчості викладача і студента. Такий тип роботи важливий там, де не передбачаються семінарські заняття, також можна використовувати на лекціях-доповідях студентів із презентаціями, які виконуються під керівництво викладача і є частиною самостійної роботи студента.

Дискусія і диспут, за умов правильної їх організації та залучення комп'ютерних технологій, мотивує та заохочує студентів до наукового пошуку потрібних матеріалів; комп'ютерна телекомунікація вимагає вирішення спільної проблеми із заданої теми, що дозволяє досягнути спільний результат діяльності. Цей тип навчання належить до дистанційного, що дуже допомагає у роботі зі студентами-заочниками. Використання мережі інтернет у навчанні позначається на активному засвоєнні інформації і розумінні змісту начальної дисципліни, особливо коли це стосується таких курсів, як: культурологія, історія української культури та подібне. Участь у інтернет-конференціях сприяє активізації наукової діяльності студентів, мотивує їх до неї і позначається на загальному розвитку та освіченості.

Обсяг самостійної роботи начального курсу «Культурологія» дозволяє залучити додатковий навчально-інформаційний матеріал, адже самостійна робота є важливою формою навчання. Самостійна робота під керівництвом викладача формує сталі навички самостійного опрацювання заданих тем, уміння аналізувати, узагальнювати, порівнювати та подібне, що сприяє інтелектуальному розвитку студентів.

Особливе місце серед видів самостійної роботи посідає реферування під керівництвом викладача, підготовка доповідей, складання тез та подібне. Доцільно використовувати відвідування музеїв та складання звітів про це з обговоренням та презентацією, що покращує не лише запам'ятовування, а й культуру мовлення, уміння логічно, послідовно викладати свої думки і враження.

Різні підходи до викладання курсу «Культурологія» формує випереджальне навчання, яким досягається розвиток мислення і мовлення студентів. До цього типу навчання належить індивідуалізація та діалогова форма, які руйнують усталені типи навчання, формують процес співтворчості викладача і студентів і виробляють навички командної роботи.

Позитивний вплив на розвиток культури, мовлення, уміння активізувати, узагальнювати дає аналітичний огляд літератури до навчальних тем: студенти вчаться стисло, логічно, послідовно викладати свою думку, підтверджуючи її фактами.

Для підвищення пізнавального інтересу у слухачів потрібно створювати і використовувати на заняттях проблемні ситуації, що стимулюють їх інтелектуальні можливості.

До навчального курсу складено рейтинг перевірки знань, який дозволяє перевірити не лише знання, але й уміння, здатності, навички студентів. Можна використовувати письмові, усні, практичні методи контролю, головне, щоб методи та форми контролю забезпечували зворотній зв'язок між студентом та викладачем у навчальному процесі. Варто використовувати поточний, проміжний та підсумковий контроль знань студентів. Поточний контроль застосовується для перевірки: рівня засвоєння і розуміння певного матеріалу; уміння самостійно опрацьовувати теми; вироблення навичок усної та писемної самопрезентації. поточний контроль також здійснюється для визначення активності та систематичності роботи на семінарських заняттях та за виконанням та засвоєнням самостійної роботи. Проміжний контроль, як правило, застосовується у вигляді модульного контролю для глибинного засвоєння певних розділів курсу і визначає рівень засвоєння знань за тестовими або контрольними тематичними завданнями. Підсумковий контроль відбувається раз на рік у вигляді іспиту або диференційованого заліку, студент до нього допускається за умови виконання всіх проміжних контролів на позитивну оцінку. На іспит виноситься навчальний матеріал за семестр, і він може проводитись в усній або письмовій формі. Оцінка, отримана за поточний і проміжний контроль, має складати 60%, а за підсумковий – 40% загальної оцінки. Отже, використання інноваційних технологій при викладанні навчального курсу «Культурологія» сприятиме активізації пізнавальної діяльності студентів, їх стимулювання та мотивації, самореалізації та самоствердженню.