Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

УКРАЇНСЬКИЙ ЛІНГВОПУРИЗМ ВЧОРА І СЬОГОДНІ

Нині Україна впевнено стає на ринковий шлях розвитку економіки, а життя суспільства значною мірою орієнтоване на приклад розвинених зарубіжних  країн. З огляду на це виникає необхідність називати реалії, що з’являються в процесі історичного розвитку. Найпростіше використовувати лексику, вже існуючу в європейських мовах. Однак на цьому шляху ми можемо зустрітися з низкою проблем, які мають цікаву  історію.

Ставлення до запозичень у носіїв української мови  неоднозначне: є  особи, які відстоюють повну відсутність іншомовних слів, і є мовці, що лояльно ставляться до іноземних слів. При цьому переважає точка зору, що запозичення потрібні лише тоді, коли вони  виправдані.

Відомо, що одну з найбільш поширених форм підтримки автохтонної  мови,  її культивування та вдосконалення називають мовним пуризмом. У  вузькому  сенсі поняття «пуризм» означало надмірне прагнення зробити недоторканними мовні норми, інакше кажучи – вберегти від чужомовних впливів. Зазвичай  це слово вживали з несхвальним відтінком. Більш широко під  цим  поняттям розуміли діяльність, яка не відповідає сучасному рівню знань про мову і не враховує повною мірою її нагальних потреб. Таким чином, ціннісне підґрунтя мовного пуризму – протиставлення понять «своє» і «чуже». Живильним середовищем для цього явища є високий рівень національної самосвідомості – зростання  або сплески залежно  від різних соціально-політичних обставин.

Читати далі…